Як посіяти сою: коли сіяти, як підживлювати та чим правильно захищати?

коли сіяти, як підживлювати та чим правильно захищати?

Аби отримати гарний врожай сої – треба розумітись на тонкощах вирощування цієї культури. Щоб продати зерно по найвищих цінах – потрібно орієнтуватись на ринку. Аби отримати додатковий прибуток – необхідно налагоджувати переробку, або шукати свою нішу. Саме для цього Agravery.com разом із компанією BASF продовжує освітній спецпроект «Актуальне про сою», в якому розповідаємо все про цю культуру, починаючи зі світового та українського ринків збуту, найменших нюансів у вирощуванні і закінчуючи найнеймовірнішими продуктами переробки та сферами використання сої.

Посів починається не з сівалки, а з обробітку ґрунту. Це золоте правило для вирощування усіх культур за традиційною системою землеробства. А сої це стосується у першу чергу, оскільки від того як буде підготовлене поле, залежить вірогідність якісного збору врожаю.

Для того, щоб зрізати нижні стручки, жатку також потрібно опустити дуже низько. Якщо поверхня поля буде не вирівняна, то жатку буде пошкоджено поверхнею ґрунту. Так, можна підняти жатку вище і зберегти її цілісність, але тоді частина бобів залишиться не зібраною. «При обробітку ґрунту головна задача – вирівняти поле без зайвих витрат» — стверджує начальник управління рослинництва агропромхолдингу «Астарта-Київ» Вадим Скрипник. Із цим погоджується агроном ФГ «Сокіл» Василь Драбатюк: «Навіть Flex-жатки не можуть якісно зібрати сою на невирівняному полі»

Зазвичай під сою оранку не застосовують, проте у разі утворення великих колій операція стає обов’язковою. «Після цукрових буряків, пшениці чи соняшнику ми обробляємо ґрунт глибокорозпушувачами. Весною використовуємо важкі культиватори, якими вирівнюємо поверхню ґрунту. Якщо ж попередником була кукурудза і на полі знаходиться велика кількість пожнивних решток та присутні колії від машин, що вивозили врожай, тоді ми використовуємо оранку, після якої випускаємо на поле культиватор. Після культивації робимо закриття вологи і посів», — каже Вадим Скрипник. Із необхідністю обробітку ґрунту при утворенні колії погоджується аргентинський сільгоспвиробник Карлос Альберто Сесар: «В Аргентині майже усі культури вирощуються за технологією No-Till і обробіток ґрунту ми не використовуємо, проте бувають винятки, коли на полі утворилась велика кількість колій. Тоді технологією дозволяється проведення обробітку для вирівнювання ґрунту».

Краще рано чи пізно?

фото: nmglobaltrade.com

Більшість експертів сходиться на думці, що сіяти варто, коли ґрунт прогріється до  8°C на глибині заробки насіння і буде достатньо вологим. Проте не завжди аграрії встигають вкластись у ці терміни, оскільки вони тривають близько п’яти днів. Тому доводиться обирати між ризиком отримати гіршу схожість через прохолодну погоду – та нестачею вологи для оптимального розвитку рослин. На думку кандидата біологічних наук та незалежного консультанта з агрономії Олександра Гончарова, краще посіяти у більш пізні строки, оскільки тоді вірогідність отримати гарний врожай дещо вища: «При ранньому посіві хтось захворів і помер, не досягнувши світла, когось з’їли на цьому шляху. А ті, хто таки проріс, опиняються у не зовсім гарній компанії бур’янів, які зазвичай обганяють сою в рості». Проте, на його думку, соя, на відміну від кукурудзи, дає непогані врожаї при запізненні з посівом. Якщо сіяти сою в кінці травня, то аграрії все ще мають шанси отримати врожай. Особливо, якщо, як в цьому році, ще і  достатньо вологи.

Читайте також: New generation coming: чому фермерів стає все більше?

За словами Вадима Скрипника, аби не збирати сою одночасно із кукурудзою та соняшником і не мати проблем з елеваторами, доцільно проводити ранній посів. «Ми сіємо сою досить авантюрно і ніхто не розуміє, нащо ми так робимо. Цього року в нас посів був на початку квітня. Це не є традиційним підходом, але сіяти потрібно раніше, збільшивши норму висіву на 10%. Ті люди, які залишили посів сої на травень, досі ще нічого не посіяли через погодні умови. А в мене соя вже на деяких полях знаходиться у фазі 3-4 трійчастого листка», — запевняє начальник управління рослинництва агропромхолдингу «Астарта-Київ». Проте цей підхід варто застосовувати лише на великих площах, де не можна оперативно провести посівну.

Існує декілька варіантів посіву сої: вузькорядний та широкорядний. На думку Василя Драбанюка обидва методи мають свої переваги та недоліки. «При широкорядному посіві в нас залишається простір для розвитку бур’янів і це не зовсім добре. Натомість ми можемо провести міжрядний обробіток ґрунту, що дає можливість покращити забезпечення рослин киснем. Також це дає нам можливість використовувати широкорядні сівалки та економити 20% насіння», — говорить він. Ще одна перевага — рослина не конкурує  за поживні речовини і має місце для високого гілкування. Але при нормальних умовах соя, посіяна вузькорядним способом без внесення добрив, дає не гірший результат.

Азот: вносити чи не вносити?

фото: caseih.com

Існує думка, що соя не потребує азотних добрив, оскільки завдяки симбіозу з азотфіксуючими бактеріями сама здатна забезпечити себе цим елементом живлення. Проте експерти радять вносити невелику кількість азотних добрив для нормального початку розвитку цієї культури до моменту, поки на корінні не утворяться бульбочкові бактерії, які почнуть виробляти азот. Враховуючи падіння цін на цю культуру на світовому ринку, цілком вірогідно, що аграрії можуть відмовитись від внесення азотних добрив, а також від листкового підживлення та внесення регуляторів росту. «Наразі сільгоспвиробники США у зв’язку з торговою війною з Китаєм і обвалом цін на сою максимально скорочують усі витрати на цю культуру. Тому усе, що не приносить відчутного прибутку або має мінімальну рентабельність – не  застосовується», — запевняє Олександр Гончаров.

На думку Василя Драбатюка, повністю відмовлятись від обробок мікроелементами не варто: «Необхідно використовувати лише ті препарати, які необхідні рослині, а для цього потрібно робити аналіз забезпечення рослини мікроелементами. Оскільки якщо дефіцит мікроелементів став видимим – то врожай, на жаль, втрачено».

Читайте також: Уперед за ліцензією: як аграріїв без палива залишили (+опитування виробників)

В агропромхолдингу «Астарта-Київ» майже відмовились від використання азотних добрив та не застосовують мікродобрива. Використовуються тільки стартові добрива «Super Start» в нормі 30 кг/га, що вносяться разом із насінням. На думку Вадима Скрипника, внесені у рядок добрива забезпечують швидкий розвиток кореневої системи, яка в період перших двох-трьох тижнів вегетації стає досить потужною, аби максимально використати наявну в ґрунті вологу. Із розвитком кореневої системи утворюються бульбочкові бактерії, які беруть на себе функцію забезпечення рослин азотом. «При вузькорядному посіві в нас немає пристосувань для прикореневого внесення добрив, тому ми вносимо з осені 150-170 літрів КАСу, а перед посівом сої не вносимо нічого. Раніше ми вносили 100 кг карбаміду із заробкою у ґрунт. Листкового підживлення ми також не проводимо», — стверджує експерт.

Але для того, аби азотне живлення забезпечувалось у достатній кількості, необхідно проводити обробку насіння сої інокулянтами, наприклад, сухим препаратом ХіСтік Соя чи рідким інокулянтом ХайКот Супер + ХайКот Супер Extender. «Сухі препарати додаються одразу до бункера сівалки, але існує декілька застережень щодо користування ними. Потрібно особливо уважно слідкувати, аби на препарат не потрапляло сонячне проміння, інакше частина бактерій може загинути. Треба ретельно стежити і за умовами зберігання інокулянтів, оскільки з часом вони втрачають свою життєздатність», — стверджує Василь Драбанюк.

На думку Вадима Скрипника, рідкі препарати для інокуляції показують кращу ефективність: «Наразі ми робимо обробку рідкими інокулянтами на власному насіннєвому заводі. Раніше мішали сухі інокулянти прямо в сівалці. Але ефективність такої обробки значно нижче».

Прибираємо конкурентів

фото: iegvu.agribusinessintelligence.informa.com

Першим елементом захисту є обробка поля ґрунтовими гербіцидами. До їх вибору потрібно підходити особливо уважно, оскільки ці препарати мають певні особливості. Вони потребують вологи в ґрунті для того, аби надійно спрацювати. Але у разі рясних дощів їх може промити на глибину залягання насінини, що може завдати шкоди проростаючій сої, або взагалі – вимиє препарат в нижні горизонти ґрунту, нівелюючи їх дію. «При ранньому посіві використовувати ґрунтові гербіциди, які легко промиваються, не варто. Наприклад, метрибузин через рясні опади може зашкодити проросткам сої. Те саме може статись при використанні хлорацетамідів, наприклад ацетохлору, метолахлору та пропізахлору», — стверджує Олександр Гончаров.

Тим не менш, обійтись без внесення цих препаратів доволі складно. Оскільки, за словами заступника директора Інституту захисту рослин НААН з наукової роботи Сергія Ретьмана, без ґрунтових гербіцидів вирощувати сою тяжко. Ця культура на ранніх етапах розвивається повільно, на відміну від бур’янів. Винятком може слугувати лише серйозна підготовка ґрунту, яка мінімізує кількість небажаної рослинності. «Я раджу використовувати препарати на основі кломазону, метрибузину, S-метолахлору та інші ґрунтові гербіциди, що зареєстровані в переліку, вони доволі ефективні. Усі вони мають свої нюанси: щось гірше контролює злаки, щось, навпаки, краще, якісь із них мають високу імовірність промивання. Усе це варто враховувати при виборі препарату», — говорить експерт.

Проте в агрохолдингу «Астарта-Київ» не бояться ризикувати із використанням ґрунтових гербіцидів під час раннього посіву і цілком задоволені результатом. «Ми використовуємо ґрунтові гербіциди на основі ацетохлору та прометрину. Якщо йдуть інтенсивні дощі, такі як цього року, існує ризик промивання ацетохлору і виникнення фітотоксичності. Проте, я можу сказати, що ґрунтові гербіциди дуже гарно спрацювали, хоч і є невеликі втрати сої, але в цілому результатом ми задоволені», — стверджує Вадим Скрипник.

Читайте також: Гра стандартів: які зміни чекати ринку пшениці?

Олександр Гончаров радить використовувати при ранньому посіві препарати з групи імідазолінонів. «Препарати дають непоганий ефект при внесенні у баковій суміші з іншими препаратами. Наприклад, ми працюємо тербутилазіном чи прометрином, що контролюють однорічні і деякі багаторічні дводольні бур’яни. А група імідазолінонів додатково контролює злакові бур’яни. Тоді як для пізнього посіву підійдуть будь-які ґрунтові гербіциди, якщо у ґрунті є волога», — пояснює Гончаров.

З часом їх дія завершується, і аграрію варто подумати про подальший захист, особливо від важко контрольованих бур’янів на кшталт лободи білої. Науковець з Інституту захисту рослин Сергій Ретьман радить використовувати проти цього бур’яну препарати на основі бентазону, кломазону чи тифенсульфурон-метилу: «Доволі ефективною є бакова суміш бентазону та тифенсульфурон-метилу. Ці препарати можна вносити починаючи з першого трійчатого листа. Проте варто також враховувати, що лобода найбільш чутлива до гербіцидів у фазі сім’ядоль. Ефективним проти лободи є використання препарату Корум разом із прилипачем Метолат».

Також на неспівпадінні фаз розвитку сої та лободи наголошує Олександр Гончаров. За його словами, якщо чекати настання першого трійчатого листа, то можна пропустити оптимальну для обробки фазу. «Якщо ми будемо чекати цієї фази, то в нас нічого не вийде, оскільки лобода на цей момент буде «під охороною і в бронежилеті», тобто сформує щільний восковий наліт. Тому із цим бур’яном потрібно боротись тоді, коли він ще маленький. Відповідно слід орієнтуватись не на фазу сої, а на фазу бур’яну. Соя якось впорається із гербіцидним навантаженням, а от бур’ян треба знищувати до фази двох листків», — наголошує фахівець.

Інструкція з лікування

Одним із головних чинників збереження врожаю є захист від хвороб. Наразі, за даними Сергія Ретьмана, сої загрожують аскохітоз, переноспороз, альтернаріоз, склеротиніоз, бактеріоз, а також фомопсис, який було вперше виявлено в Україні протягом останніх 20 років. «Найнебезпечнішою хворобою для сої є бактеріоз, оскільки він майже нічим не контролюється», — стверджує Василь Драбанюк. Крім того, на бактеріоз мають незначний вплив лише препарати на основі міді, проте їх дія недостатня, зауважує Сергій Ретьман.

На думку Вадима Скрипника, до початку цвітіння соя має бути надійно захищена, аби не втратити врожай: «Для фунгіцидного захисту сої ми зазвичай використовуємо препарати на основі пропіконазолу в поєднанні з ципроконазолом, або фунгіциди на основі азоксістробіну з додаванням ципроконазолу, чи карбендазиму. У разі великого поширення хвороб ми будемо вносити препарат Абакус. Зазвичай, якщо є можливість вийти в поле і є чітке розуміння, чим потрібно працювати, ми вносимо фунгіциди у фазу 4-5 трійчатого листка, аби культура до цвітіння була здорова».

Посіви сої пошкоджуються шкідниками від моменту посіву до самого збирання. Наразі, за даними Сергія Ретьмана, активувалась чортополохівка. Її гусениці активно поїдають сою. «Проблема у тому, що відродження личинок чортополохівки відбувається неодночасно. Тому, знищивши частину гусеней, ви не зможете проконтролювати тих комах, які знаходяться в яйці і захищені оболонкою», — стверджує науковець. Для покращення контролю цього шкідника можна було б використовувати препарати на основі хлорпірифосу, які мають фумігантну та пролонговану дію. Але експерт не радить цього робити, якщо поблизу знаходяться ентомофільні культури або насадження акації, оскільки це може зашкодити бджолам.

Проти лускокрилих, що пошкоджують рослини на різних фазах (наприклад, підгризаючих совок чи вогнівок), неефективно використовувати неонікотиноїди. А препарати, що блокують синтез хітину на сої без зрошення, зазвичай не використовуються через їх високу вартість. «Тому залишається працювати препаратами на основі фосфорорганіки чи інсектицидами із групи піретроїдів. Доводиться обирати серед препаратів на основі диметоату, наприклад, Бі-58 Новий, або серед інсектицидів на основі хлорпіріфосу з циперметрином. Також до цих препаратів можна додати інсектицид на основі лямбда-цигалотрину», — стверджує Олександр Гончаров. На думку експерта, використання комбінації фосфорорганічних препаратів та інсектицидів на основі піретроїдів має кращий ефект за рахунок синергізму. Оскільки фосфорорганічні інсектициди підвищують чутливість комах до піретроїдів.

Ще одним небезпечним шкідником, за словами Сергія Ретьмана, є паросткова муха. Вона відкладає яйце в паросток, який потім пошкоджує личинка. Це призводить до загибелі паростка. Втрати врожаю можуть сягати від 20 до 50%. Проблема ще в тому, що личинку всередині рослини дуже важко контролювати, а муху агроном може просто не помітити через її малі розміри. Єдиним виходом є протруювання насіння інсектицидними препаратами.

Читайте також: Q&A: як держава вчитиме фермерів отримувати фінансову допомогу

Проте агрономи не завжди використовують інсектициди для захисту сої. В агропромхолдингу «Астарта-Київ» зазвичай не проводять обприскування проти комах або обходяться крайовими обробками препаратами на основі хлорпірифосу з додаванням циперметріну.

Справжнім лихом для сої стають кліщі. Ці малопомітні шкідники призводять до того, що соя починає жовтіти та втрачає частину врожаю. За словами Сергія Ретьмана, втрати можуть коливатись від 15 до 30 або навіть 40% при високому рівні заселення. Ці шкідники активізуються при високій температурі. «Якщо на дворі +30 °C і сухо, то бери лупу і дивись, чи нічого червоного не бігає по листочку. Якщо там вже є поодинокі особини кліща, то це свідчить про необхідність вносити акарициди», — стверджує Олександр Гончаров. Але проблема захисту від кліщів полягає у тому, що досі не існує препаратів, які б ефективно знищували як дорослих особин, так і яйця кліщів. Тому агрономи вимушені комбінувати ці препарати.

Ще одним дієвим засобом контролю цих шкідників є колоїдна сірка. Однак, за даними Олександра Гончарова, норма внесення сірки досить висока — 12 кг/га. Тому експерт радить звернути увагу на вапняково-сірчаний відвар, рецепт якого можна легко знайти в інтернеті: «Цей продукт зареєстрований в США,  виступає у якості акарициду, фунгіциду та сірчаного добрива. Проте в Україні він не зареєстрований».

Загалом технологія вирощування сої не є простою, але агрономи в Україні навчились із нею справлятись та отримувати достойний врожай. І хоча тут є багато підводних каменів, таких як строки посіву та використання ґрунтових гербіцидів, проте досвід аграріїв щороку зростає. Водночас технології вирощування покращуються, що призводить до збільшення врожайності цієї культури. Вже у наступному матеріалі ми розповімо про те, як одному з агрономів вдається отримувати високі врожаї сої в Україні.

технология вирощування сої

• / технология вирощування сої

---

Попередники

        Необхідно врахувати, що на перших етапах росту у сої сильно розвивається коренева система, а ріст рослин сповільнений. Це обумовлює її низьку конкурентоздатність у боротьбі з бур`янами. Тому кращими попередниками для сої є малозабур`янені поля після озимих і ярих зернових культур. Ці культури швидше за інші звільняють поля, що дозволяє провести багаторазові обробітки у системі основної підготовки ґрунту. Розміщують сою також після просапних — кукурудзи, картоплі, буряка, овочевих культур. На попереднє місце повертають не раніше, ніж через 3-4 роки.

        Не варто висівати сою після соняшника і зернобобових культур. Соя, як бобова культура, є цінним попередником для інших культур сівозміни. Залишаючи в ґрунті після збирання добре розвинуту кореневу систему з бульбочковими бактеріями, вона сприяє нагромадженню азоту (60-80 кг/га), поліпшенню структури й родючості ґрунту. Соя використовує важкорозчинні поживні речовини з нижніх шарів ґрунту і включає їх у кругообіг живлення. В середньому на 1 га вона залишає близько 40-60 кг азоту, 20-25 кг фосфору і 30-40 кг калію.

 

Обробіток ґрунту

        Після зернових попередників поле лущать дисковими лущильниками на глибину 6-8 см.  Своєчасне лущення ефективне у боротьбі з однорічними бур`янами, особливо теплолюбними. Такі бур`яни як півняче просо, щириця, мишій та ін. погано проростають при низькій температурі, тому не знищуються весною під час передпосівної підготовки ґрунту.

        На забур`янених осотом площах перше лущення здійснюють дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, друге полицевими лущильниками на глибину 12-14 см.

        Проти пирію використовують подвійне дискування на глибину 10-12 см важкими боронами БДТ-3; БДТ-7.

        На дуже забур`янених площах найвищу ефективність у боротьбі з бур`янами забезпечує внесення гербіцидів суцільної дії (раундап, ураган та ін.) за 2-3 тижні до оранки.

        Глибина зяблевої оранки під сою 28-30 см. Після просапних попередників орють на 25-27 см без попереднього лущіння. Глибока оранка сприяє розвитку кореневої системи і збільшує кількість бульбочкових бактерій.

        Від початку весняного обробітку ґрунту до сівби проходить 30-40 днів, що дозволяє якісно підготувати ґрунт і провести боротьбу з бур`янами за допомогою агротехнічних заходів.

       Весною, як тільки ґрунт перестає мазатися, закривають вологу шляхом боронування важкими боронами. Після проростання бур`янів (фаза білої ниточки) проводять культивацію з допомогою КПС-4 в агрегаті з боронами. При потребі такий обробіток повторюють для знищення нової хвилі бур`янів. Передпосівний обробіток ґрунту здійснюють на глибину сівби. Високу якість підготовки ґрунту забезпечують комбіновані агрегати Комбінатор, Компактор, Європак. Вони добре вирівнюють поле, що дуже важливо при збиранні врожаю. Боби розміщуються невисоко над ґрунтом і при скошуванні застосовують низький зріз. На погано вирівняному полі низько скосити неможливо і частина бобів може залишатися на стеблах незібраними.

 

Удобрення

        Органічні добрива під сою доцільніше вносити під попередник. Післядія органічних добрив триває 3-4 роки, а поля менш забур`янені, ніж у рік внесення органіки.

        Перш за все необхідно застосовувати бактеріальні добрива, ризоторфін. Обробляють насіння в день сівби. На 1 ц насіння використовують також 0,6 л води. Висівають оброблене насіння в той же день, так як при тривалому зберіганні життєздатність бактерій різко зменшується. Приріст урожаю зерна сої від ризоторфіну становить 3-4 ц/га.

        Інститут фізіології рослин і генетики НАН України виготовляє рідке бактеріальне добриво під сою, застосування якого підвищує врожайність зерна на 2,5-6,5 ц/га, а в умовах штучного зрошування — близько 9 ц/га. Разом із зростанням продуктивності рослин збільшується вміст білка в зерні на 1,5-4,0%.

        Норми мінеральних добрив встановлюють залежно від вмісту поживних речовин в ґрунті, рівня запланованого врожаю тощо. Фосфорні і калійні добрива (Р45-60К45-60) вносять під зяблеву оранку. Азотні добрива, як правило, при дотриманні вимог агротехніки не застосовують. Стартову дозу азоту (N20-30) дають під культивацію на бідних ґрунтах та після гірших неудобрених попередників. Насіння перед сівбою обробляють мікроелементами — цинк, бор, кобальт, молібден.

 

Підготовка насіння, сорти

        Сіють доброякісним насінням, відсортованим і вирівняним. Для знезараження від збудників хвороб насіння обробляють вітаваксом 200ФФ, бенлатом або фундазолом — 2,5-3 кг препарату на 1 т насіння.

        В умовах України краще вирощувати скоростиглі сорти з потенціалом урожайності до 30 ц/га (табл.1).

 

СІВБА

Способи сівби

        Сою на зерно і корм сіють широкорядним способом. Ранньостиглі сорти потребують меншої площі живлення, тому їх висівають з міжряддями 45 см, середньоранні — і середньостиглі — 60 см, високорослі середньопізні й пізньостиглі — 70 см. Є рекомендації застосувати суцільний рядковий спосіб, загущуючи до 800-900 тис. рослин на 1 га. Соя при цьому не гілкується, швидше росте і достигає, що важливо для північних областей. Посіви із звуженими міжряддями та суцільні рядкові забезпечують урожайність 28-30 ц/га, що на 2-3 ц/га більше, ніж при широкорядних посівах. Останніми роками в США посіви зі звуженими міжряддями займають близько третини посівів.

 

Глибина сівби

        У зв`язку з тим, що під час проростання соя виносить сім`ядолі на поверхню ґрунту, вона досить чутлива до глибини загортання насіння. Оптимальна глибина загортання насіння 4-5 см. На важких запливаючих ґрунтах, в умовах достатнього зволоження сіють на глибину 3-4 см. За умов недостатнього зволоження глибше — 5-6 см.

        Сіють спеціальними соєвими сівалками СПС-12, або кукурудзяними СПЧ-6М, овочевими СКОН-4,2, бурячними ССТ-12А.

 

Норма висіву

        Оптимальна густота стояння рослин перед збиранням при достатньому зволоженні у зоні Лісостепу є 450-550 тис/га, недостатньому зволоженні — 400-450 тис/га, на Поліссі — 400-450 тис/га, в Степу — 300-450 тис/га.

        Щоб одержати таку кількість рослин необхідно при міжряддях 45 см висіяти для ранньостиглих сортів 600-750 тис/га схожих насінин, середньоранніх та середньостиглих 550-650 тис/га, середньопізніх і пізньостиглих — 350-500 тис/га.

        На посівах з оптимальною густотою боби прикріплюються на висоті 15-17 см і вище, на зріджених — на 3-5 см, що призводить до значних втрат під час збирання. За деякими даними густі посіви достигають швидше.

        Необхідно врахувати, що польова схожість на 20-30% може бути нижчою від лабораторної.

        Вагову норму встановлюють залежно від маси 1000 насінин, посівних якостей насіння, кількості рослин. Вона коливається в межах 70-130 кг/га.

 

Строки сівби

        Сіяти сою починають, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогрівається до 12-14°С. У господарствах північного Лісостепу оптимальний строк сівби сої на зерно — перша декада травня, допустимий до 20 травня. При пізнішій сівбі тут можуть не достигнути навіть ранньостиглі сорти. У південно-західному Лісостепу краще сіяти сою в останній декаді квітня і на початку травня. У західних областях і на Поліссі кращий строк сівби — перша половина травня.

        У роки з ранньою весною сіють раніше, як тільки ґрунт прогріється до оптимальної температури. Пізні, середньопізні і середньостиглі сорти необхідно висівати в першу чергу, а середньоранні і ранньостиглі — в кінці оптимальних строків.

        При дуже ранній сівбі в холодний ґрунт сходи затримуються, знижується польова схожість, насіння пошкоджується шкідниками і хворобами, урожай зерна зменшується.

 

ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ

        Зразу ж після сівби поле коткують для покращення умов проростання насіння і підвищення польової схожості. Подальший догляд залежить від технології — чи це гербіцидне чи безгербіцидне вирощування.

        Якщо гербіциди не вносили або з якихось причин ефективність їх невисока, то необхідно насамперед провести 1-3 досходових боронувань. Перше — через 4-5 днів після сівби, друге — через 8-10, третє — через 12-14 днів.

        Як тільки позначаться рядки проводять неглибокий міжрядний обробіток — шарування. Післясходове боронування можна проводити у фазі першого справжнього листка. Пізніше міжряддя розпушують 2-3 рази до змикання рядків. Глибина першого розпушування 6-8 см, другого (через 8-10 днів після першого) — 8-10 см, третього — 6-8 см.

        На сильно забур`янених площах досягти успіху агротехнічними заходами практично неможливо. Тим більше, що соя відноситься до культур, які дуже негативно реагують на забур`янення посівів, практично не витримуючи з бур`янами конкурентної боротьби.

        При гербіцидній технології не проводять до- і післясходових боронувань і, як правило, міжрядних розпушувань. Рекомендується звуження міжрядь до 18-22 см. Застосовують гербіциди до, чи після сходів (табл.6.16).

        Для захисту від, шкідників (плодожерка, п`ядуни, кліщі, трипси, совки, вогнівка, попелиці) застосовують Бі-58 новий, 40% к.е. з нормою 0,5-1,0 л/га; золон 35% к.е. — 2,5-3,0 л/га.

 

Збирання

        Основною ознакою повної стиглості є опадання листків, підсихання і побуріння стебел і бобів, відокремлення насіння від їх стулок, зниження вологості до 14-16%.

        Основний спосіб збирання — пряме комбайнування на низькому зрізі (4-6 см).

       Щоб прискорити достигання пізньостиглих сортів, а в холодні роки — і середньостиглих, застосовують десиканти. Сою обприскують у фазі початку побуріння бобів нижнього і середнього ярусів препаратом баста 14% в.р. з нормою 2 л/га чжреглоном (2-3 л/га). Десикація дає можливість на 10-12 днів раніше почати збирання зерна.

        Для зменшення дроблення насіння, обороти барабана знижують до 550-650 в хвилину при вологості більше 14% і до 400-500 — при меншій вологості.

        Зерно після збирання негайно очищають і просушують. Вологість насіння при зберіганні має становити 10-14%.

 

 

З питань закупівлі насіння звертатись за телефонами:

            Тел. моб.: (067) 577-16-09, (Головний офіс)

Тел. моб.(067)120-10-29, (099)481-81-01 (Роман Іванович)

Тел. моб.(067) 546-19-52 (Ніна Максимівна) 

Тел. моб.(097)671-81-67 (Юрій Сергійович)

     тел./факс: (057) 752-51-64, 752-51-74, 752-51-75

 Адреса: м. Харків, пр. Гагаріна, 201

E-mail: [email protected]

E-mail: [email protected]

 

 

Коли сіяти сою — Яблуком

Попередники для сої

Соя є найкращим попередником для будь-якої культури. Проте, сама по собі не є висококонкурентною у битві з різними бур`янами. Тому найкращими попередниками для сої вважаються ділянки з малою забур’яненістю після таких зернових культур як озимі та ярі. Висівають сою також після кукурудзи, картоплі, буряка, овочів тощо.

Не рекомендуємо сіяти сою після таких попередників як соняшник та зернобобові культури, адже на перших етапах розвитку у сої відчутно розвивається коренева система, але ріст рослини є сповільненим.

Обробка насіння сої перед посівом

Необхідним етапом передпосівної підготовки насіння сої є протруювання зерна бактеріями-інокулянтами, які стимулюватимуть накопичення азоту з повітря та ґрунту. Такий агротехнічний прийом дає змогу збирати урожай на 4-5ц/га більше.

Також, щоб повністю захистити сою від хвороб, ми рекомендуємо обробляти посівний матеріал фунгіцидним протруйником. А при ураженні ґрунтовими шкідниками потрібно скористатися системними інсектицидними протруйниками. Всі необхідні протруйники для сої ви зможете обрати в нашому каталозі.

Норма висіву сої на 1 га

У нашій місцевості уже давно стає на практиці посів сої суцільним методом. Сорти ранньої стиглості види вимагають не значної ділянки живлення, тому їх краще висівати з міжряддями 47 см, середньоранні та середньостиглі – 62 см, високорослі середньопізні й пізньостиглі – 72 см. Рекомендованою густотою для посіву вважається 850-950 тис. штук/га. Норма висіву на гектар коливається від 75 кг/га до 135 кг/га. Вона залежить від маси тисячі насінин, самої посівної якості насіння та сорту сої.

При таких посівах соя швидше проростає і дозріває, що є дуже необхідним для північних областей. Висіви з вузькими міжряддями в середньому дають урожайність 25-36 ц/га, що показує кращий результат на 3-5 ц/га більше, ніж у висівах з широким міжряддям. В загальному можна сказати, що запровадження широкорядних висівів у всіх культурах має сенс, коли у майбутньому планується робитися прополка поля. Останнім часом можна сказати, в Сполучених Штатах Америки посіви зі звуженими міжряддями набирають обороту і займають близько одна третя посівів країни.

Соя є дуже чутливою до глибини загортання насіння. Найкращою глибиною загортання зерна для сої вважається 3-5 см. На ділянках з недостатньою вологою – 4-6 см.

Строки посіву сої

Посів сої розпочинають, коли земля на глибині загортання насінини нагрівається до 13-15°С. В регіонах півночі, а саме Лісостепової зони найбільш оптимальним строком посіву сої на насіння, можна вважати – початок травня, допускається до двадцятого травня. У більш пізніх висівах є велика вірогідність, що можуть не достигнути навіть більш ранні сорти. На півдні та заході в зоні Лісостепу оптимально висівати сою в останній половині квітня та у першій половині травня. На заході та на Поліссі найкращим терміном висіву рахується початок травня. У період ранньої весни висівають раніше, коли тільки ґрунт прогрівається до притаманної йому температури. Більш пізні, середні та середньостиглі види потрібно сіяти найшвидше, а середньоранні і ранньостиглі уже під кінець найліпших термінів.

Можна зробити висновок, посів сої розпочинають при температурі ґрунту 13-15°С. Якщо ж насіння сої висівати в більш ранніх періодах, а саме в холодний ґрунт це призведе до зниження польової схожості, яка буде знижуватись шкідниками та різними хворобами, і як наслідок урожайність зерна знижується.

Рейтинг статті Loading…

Просід | Біологічні особливості

Вибір попередника

Ми пам’ятаємо, що на перших етапах розвитку у сої інтенсивно розвивається коренева система, а ріст рослини в цей час уповільнений. Це обумовлює її низьку конкурентоздатність у боротьбі з бур’янами поля після озимих і ярих зернових культур. Після цих культур поля сівозміни звільнюються швидше, і це дає можливість проводити, за необхідністю, основну підготовку ґрунту.
Розміщують сою також після просапних — кукурудзи, картоплі, буряку, овочевих культур. На попереднє місце повертають не раніше, ніж через 3-4 роки.
Не варто висівати сою після соняшнику, ріпаку, багаторічних бобових трав і зернобобових культур.
Соя як бобова культура є цінним попередником для інших культур сівозміни. Залишаючи в ґрунті після збираннядобре розвинену кореневу систему з бульбочковими бактеріями, вона сприяє нагромадженню азоту ( 60-80 кг/га), поліпшенню структури та родючості ґрунту. Соя використовує важкорозчинні та важкодоступні поживні речовини з нижніх ґрунтових горизонтів та тим самим вводить до кругообігу живлення.
В середньому на 1 га вона залишає після себе близько 60-80 кг азоту, 20-25 кг фосфору і 30-40 калію.

Обробіток ґрунту

Соя негативно реагує на недостатню аерацію ґрунту.
Оптимальна щільність ґрунту для оптимальної аерації і нормального розвитку кореневої системи сої становить 1,10-1,25 г/см3.
Мета обробітку ґрунту під сою, а також вимоги до основного та передпосівного обробітку ґрунту — такі ж, як у інших зернобобових культур. Вибір конкретних заходів залежить від грунтово-кліматичних умов місця вирощування, а також від методів та способів обробки ґрунту, які використовує господарник.
Якщо загалом розглянути традиційну систему обробки ґрунту, яка в основному використовується господарствами України, то в якості основного обробітку ґрунту при засміченні полів однорічними бур’янами проводять покращену зяблеву оранку, або ж лущення стерні, або дискування і осінню оранку. За наявності на полях коренепаросткових бур’янів застосовують пошаровий обробіток ґрунту, який включає лущення дисковими та лемішними знаряддями і наступну глибоку оранку на 30-32 см при появі масових сходів бур’янів.
При короткому післязбиральному періоді проводять лущення стерні і наступну оранку з вирівнюванням поверхні поля.

Передпосівна підготовка ґрунту навесні

Першочерговим завданням у підготовці ґрунту є збереження вологи на глибині залягання насіння та забезпечення вирівняності поверхні ґрунту. Саме тому в кожному конкретному випадку необхідно планувати та підбирати всі агротехнічні заходи для досягнення цієї мети. Але, як правило, за можливості поле готують та вирівнюють під посів сої з осені, що дозволяє розпочати його навесні якомога раніше.
На чистих вирівняних з осені полях після ранньовесняного боронування до сівби ґрунт не обробляють.
На невирівняних з осені засмічених зимуючих бур’янами або падалицею полях і за тривалої холодної весни необхідно проводити культивацію з ущільненням ґрунту, що дозволить спровокувати появу наступної хвилі бур’янів, які будуть знищенні наступною передпосівною культивацією, та уникнути випаровування вологи і утримати її на глибинні залягання насіння.
Передпосівну культивацію проводять на глибину посіву комбінованими агрегатами типу «Комбінатор», «Компактор», «Європак», поперек або під кутом до попередніх обробіток ґрунту, або одночасно з посівом універсальними посівними агрегатами.
Важливо, щоб після посіву поверхня поля була максимально вирівняною. Це дозволить уникнути втрат урожаю при збиранні сортів з низьким розміщенням бобів на стеблі, що вимагає максимально низького зрізу при проведенні збирання.
Висота гребенів і глибина борозен не повинні перевищувати 4 см.

Удобрення сої

Для формування 1 ц зерна сої потрібно 7,5 кг азоту, 1,8 кг фосфору, 2,2 кг калію.
Надходження елементів живлення впродовж вегетації сої відбувається нерівномірно.
Від сходів до початку цвітіння рослини засвоюють лиш 18% азоту, 15% фосфору і 25% калію.
Основна частина макроелементів надходить до рослини в період від бутонізації до формування бобів і наливу зерна — 80% азоту, 80% фосфору, 50% калію.
На початкових фазах росту сої від фази появи сходів до гілкування рослинам найбільш потрібен фосфор, який безпосередньо впливає на закладання генеративних органів. Фосфор позитивно впливає на ефективність інокуляції та розвиток бульбачок, внаслідок чого покращується забезпечення азотом в критичні періоди розвитку рослини.
До початку цвітіння рослини сої засвоюють калію маже в 1,5 рази більше ніж азоту, і в 1,8 рази більше, ніж фосфору. Найбільше калію рослини використовують у фазі формування бобів і наливу зерна. Обробка насіння якісними інокулянтами дозволяє забезпечити рослини сої азотом внаслідок активності процесів азотофікації бактеріями, якими обробляють насіння насіння сої перед посівом. Це можуть бути препарати на торф’яній основі та рідкі інокулянти з поживним середовищем. Внесення високих норм азоту до посіву пригнічує розвиток бульбачок, рекомендована норма азотних добрив при використанні інокулянтів становить 35-40 кг/га д.р. (необхідно при цьому враховувати мінералізацію та залишок від попередника).
Під час появи сходів і впродовж тижня після сходів проросток використовує поживні речовини ендосперму. Найбільшу кількість азоту соя засвоює від вази бутонізації до цвітіння, коли інтенсивно наростає вегетативна маса. У цей період фіксація атмосферного азоту максимальна, тому якісний інокулянт та правильно проведена інокуляція саме в ці фази розвитку дозволяють отримати максимальний результат. Значна частина азоту використовується при наливі зерна.
Норми мінеральних добрив розраховують відповідно до запланованого урожаю, при цьому враховують вміст поживних речовин в ґрунті. Фосфорні та калійні добрива (Р45-60К45-60) вносять під зяблеву оранку. Азотні добрива, як правило, їх стартову дозу (N35-40 кг/га д.р.), вносять лише на малозабезпечених грунтах або після гірших попередників з незначним залишком азоту.

Мікроелементи

Дефіцит мікроелементів призводить до зниження врожайності, збільшує ризики ураження рослин сої хворобами, призводить до втрати якості насіння.
Важливою передумовою ефективної азотофікації є збалансоване Системи живленняи сої та забезпечення їх мікроелементами.
Бор, молібден, кобальт, сірка, марганець — їх збалансований та правильний підбір в позакореневому підживленні є гарантією гарного урожаю. Внесення бору та інших мікроелементів обов’язково проводити на кислих (рН 7,5) ґрунтах через ускладнену їх доступність до рослин.
Бор відіграє важливу роль у поділі клітин та утворенні клітинних стінок, тому він важливий протягом всього вегетаційного періоду. Впливає на кількість квіток та плодів, забезпечує достигання насіння. Бере участь у транспорті азоту та продуктів асиміляції в рослині.
Інколи вапнування кислих ґрунтів призводить до ускладненого засвоєння бору рослинами сої. При вмісті рухомих форм бору менше 0,3-0,6 мг на 1 кг ґрунту його обов’язково планують в системі удобрення.
Молібден сприяє росту кореневої системи на ранніх етапах розвитку, прискорює розвиток і стимулює активність бульбочкових бактерій, що важливо для подальшої фіксації азоту, бере участь у фосфорному та азотному обміні, у процесі фотосинтезу. Молібден зосереджується в наростаючих частинах рослини, де відбувається інтенсивний поділ клітин, а потім потрапляє до насіння.
Фермент нітрогенеза, який бере участь у процесі азотофікації, також в своєму складі містить молібден.
Соя чудово реагує на внесення добрив на основі молібдену. Традиційно найчастіше його застосовують піл час передпосівної обробки насіння (на 1 ц насіння сої — 30-50 г молібденово-кислого амонію (50% Мо).
При позакореневому підживленні в період бутонізації — початку цвітіння норма внесення становить 200 г/га.
Кобальт безпосередньо бере участь у процесах засвоєння азоту з повітря, оскільки концентрується у самих бульбочках, де сприяє розмноженню бульбочкових бактерій. Використовується при позакореневому підживленні та внесенні безпосередньо в ґрунт.

Підготовка насіння, сорти

На сьогодні в Україні налічується понад 110 сортів сої, які внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, з них понад 80 сортів вітчизняної селекції та понад 30 зарубіжної.
За групами стиглості в Україні поширенні ультраранні, ранньостиглі, середньоранні, середньостиглі сорти.
Посів сої проводять якісним насіннєвим матеріалом. Насіння має бути крупним, максимально однаково відкаліброваним — це важливо для якісного та рівномірного посіву.
Для визначення посівних якостей насіння сої проводять його аналіз в відповідних сертифікованих лабораторіях, де визначають сортову чистоту (має бути н менше 98%), схожість (не менше 90%), енергію проростання та масу зерна 1000 зерен. Для цього необхідно відібрати з кожної партії насіння зразок, який передають на аналіз для визначення вологості партії, відібраний зразок після відбору засипають у ємність, яку потім щільно закривають.
Аналіз на урожайність насіння збудниками захворювань проводять методом пророщення відібраного зразка насіння у вологих умовах, використовуючи поживне середовище. Як правило, це робиться в спеціалізованих лабораторіях.

Коли проводити протруєння насіння?

Протруєння насіння проводять, як правило, в день посіву, разом з протруєнням здійснюють обробку інокулянтами та мікроелементами. Проте сьогодні обробку насіння інокулянтом технології дозволяють проводити навіть за 90 днів до посіву, використовуючи високоефективні інокулянти, наприклад, від компанії Becker Underwood.
ХайКот® Супер — рідки стрильний інокулянт з мінімальним титром бактерій Brayrhizobium Japonicum на 1 грам продукту 1х1010, він має найбільшу концентрацію та найдовший серед усіх відомих інокулянтів термін життєздатності бактерій на обробленому насінні — 90 днів. При обробці цим інокулянтом можливе одночасне нанесення на насіння і препаратів для протруєння, тільки висівати його потрібно протягом наступних 45 днів.

Строки посіву

Коли сіяти сою?

Доволі часто звучить це питання від господарників, і воно дійсно актуальне, адже правильний вибір строків посіву — одна зі складових майбутнього урожаю.
Відповідь доволі проста: рання весна — ранні строки посіву, але при цьому важливо враховувати оптимальну температуру ґрунту.
Спочатку висіваємо пізні, середньопізні і середньостиглі, а середньо- та ранньостиглі сорти наприкінці оптимальних строків посіву, це особливо стосується великих господарств зі значними посівними площами.
При виборі строків посіву сої необхідно в першу чергу враховувати температуру на глибині 10 см. Соя здатна проростати за мінімальної температури 6-7?С, оптимальними для неї є показники 12-14?С на глибині 10 см, а температура 16-8?С на цій глибині є попередженням про запізнення зі строком посіву, що може призвести до пересихання ґрунту та не дозволить отримати якісні та дружні сходи рослин сої. Посів сої в холодний ґрунт загрожує зменшенням схожості, що призводить до затримки у появі сходів та збільшення ризику ураження хворобами насіння.
Отже при виборі строків посіву в першу чергу важливо орієнтуватись на температуру.

Способи посіву

Особливість сої в тому, що вона здатна сформувати високий урожай при різних способах сівби, тому і висівають її різними способами. Як правило, при виборі способу сівби сої звертають увагу на передусім на групу стиглості того чи іншого сорту, наприклад, для ранньостиглих потрібна менша площа живлення, тому їх висівають з міжряддями 45 см, при цьому використовуються посівні агрегати СУПН-8М, УПС-12, Клен, John Deer, Kuhn, Accord, Great Plains.
Проте в Україні широко розповсюджена практика посіву із міжряддям 12-25 см за допомогою С3-5,4, Клен, Містраль 6000, Kinze, Kuhn, Gaspardo, John Deere, Great Plains.
Посіви на 12-25 см забезпечують урожайність на 2-4 ц/га більшу, ніж на широкорядних посівах. Це відбувається тому, що при зменшенні ширини міжрядь до 15 см висота прикріплення нижнього бобу вища, що покращує збирання та зменшує втрати.

Глибина посіву

Соя досить чутливо реагує на глибину загортання насіння 2,5 — 4см. На важких запливаючих ґрунтах за умов достатнього зволоження, можна висівати насіння на глибину 3-4 см. За умов недостатнього зволоження глибше — 4см.

Норма висіву

Ультраранні сорти ( до 90 днів) — 800-900 тис. шт./га
Ранньостиглі сорти (91 — 105 днів) — 700-750 тис. шт./га
Середньоранні (106 — 125 днів) — 550-600 тис. шт./га
Середньостиглі (126 — 135 днів) — 450-500 тис. шт./га
Пізньостиглі (140 — 159 днів) — 350-500 тис. шт./га
При підрахунку норми висіву у кг/га потрібно брати до уваги масу 1000 насінин, польову схожість, причому вона завжди буде меншою за лабораторну та заплановану кількість рослин на 1 гектар, в залежності від сорту.
Як правило, у ваговому вираженні цей показник може знаходитись в межах 80-170 кг/га насіння, в залежності від його розміру.

---

росте довго, та коштує дорого

Аграрії Хмельниччини цьогоріч засіяли соєю 150 тисяч гектарів. І за кількістю площ під такою бобовою культурою, повідомили в ОДА, область стала лідером у країні.

Цікавість місцевих аграріїв до сої не випадкова. Адже минулого року стабільно високі ціни на неї тримались протягом всього сезону і в окремі періоди перевищували 14 тисяч гривень за тонну.

А на початку нинішнього вартість зібраного доходила до 19 тисяч. Для виробничників це хороший зиск.

Щоправда, не можна стверджувати, що ціни втримаються на такому рівні й восени. Адже минулорічний стрибок значною мірою був пов’язаний із зменшенням пропозиції на ринку. Дефіцит викликав неврожай.

На Хмельниччині теж не могли похвалитися високими польовими дивідендами щодо цієї культури. В середньому гектар давав трохи більше 24 центнерів. Для прикладу, Херсонська область мала понад 31 ц/га, Запорізька — більш як 32 ц/га, Закарпатська — майже по   35 ц/га.

Але це не завадило Хмельниччині випередити інших за валом зібраного. Те, що в області було посіяно понад 132 тисячі гектарів, відіграло свою позитивну роль.

Та все ж у господарствах зробили певні висновки: соя — культура вигідна, зі стабільним попитом та високими цінами на неї. Тож нинішньої весни її обсяги істотно збільшили.

Проте яким буде врожай, чималою мірою залежатиме від погоди. Сою не назвеш надто складною у технологіях вирощування. Вона не потребує особливого догляду і обробітку, не схильна до хвороб і практично не вражається шкідниками. Та не все так просто. Культура хоче не лише родючих ґрунтів, а й багато помірного тепла і вологи. А ці компоненти останніми роками були у справжньому дефіциті. Можливо, теперішня затяжна волога і доволі прохолодна весна підуть їй на користь.

Як пояснюють у департаменті агропромислового комплексу, ще з десятиліття тому на Хмельниччині практично не брались за вирощування сої. Вважалось, що культура полюбляє далекосхідні кліматичні умови, а подільські чорноземи — не для неї. Тепер ситуація змінилась кардинально. Від перших кількох тисяч посіяних гектарів за кілька років дійшли до півтори сотні тисяч. І це, очевидно, не межа. Соя тепер успішно конкурує з соняшником, котрий також впевнено почувається на полях області. Допомогло цьому те, що сучасні сорти добре пристосовані до нових погодних умов.

Із соєю є ще один клопіт — доволі довгий вегетаційний період. Він може тривати від 100 до 160 днів, тому збір врожаю іноді припадає на пізню осінь. Ця особливість торік обернулась для області серйозними проблемами. Соя достигала так довго, що її не встигли зібрати до того часу, коли прийшла пора сіяти озимі. Через це багатьом довелось скорочувати поля з озимою пшеницею — й область відстала від намічених планів.

Недосів озимої пшениці та ріпаку довелось компенсувати навесні ярими культурами, зокрема і соєю. Так певні втрати одних культур привели до соєвих рекордів.

На вітчизняному споживчому ринку це навряд чи серйозно позначиться, бо значна частина сої експортується. Тож у доброму врожаї, а відтак і високих прибутках зацікавлені насамперед аграрії. Тож їм і вирішувати, чи варто надалі скорочувати площі інших культур заради сої.

Хмельницька область.

Пожнивні посіви сої — AgroTimes

Як отримати два врожаї на рік? Що посіяти після збирання озимих? На ці питання є одна відповідь — соя.

  

Скоростиглі сорти цієї культури дозволяють значно розширити ареал її вирощування, отримати сухе товарне зерно без досушування, використовувати її в проміжних і повторних посівах. Вони є добрим попередником для всіх культур, забезпечують значне підвищення врожаю проти інших попередників, а також можуть забезпечувати врожай зерна в пожнивних посівах після озимих.

 

Чому озимі, які погано перезимували, краще пересівати соєю? Певна кількість озимої пшениці виживає й залишається на полі, а в посіві сої її легко прибрати протизлаковими гербіцидами. Оскільки сою ультраранніх сортів потрібно сіяти в другій половині травня, то до того часу можна остаточно визначитися, чи потрібно пересівати озимі, підготувати ґрунт під сівбу. Перевага ранньої сої ще й у тому, що період її дозрівання припадає на серпень, коли ціни на товарну сою найвищі. До того ж соя, як і кожна бобова культура, збагачує ґрунт азотом, що створить добрі передумови для озимих культур наступного врожаю. Збирання сої в серпні також дає змогу вчасно підготувати поле під сівбу озимини.

 

Як уже було сказано, пожнивні посіви сої дають можливість отримувати два врожаї на рік. Цікавість до вирощування сої як другої культури зросла з появою її ультраранніх сортів. Найкраще для цього підходять сорти з періодом вегетації до 85 днів, такі, як Аннушка, Спринт, Діона, Анастасія, Білявка. Пластичність цих сортів дає змогу протягом року отримати два врожаї — основної культури (озимої) та сої як пожнивної.

 

Можливості вирощування двох урожаїв на рік визначається ґрунтово-кліматичними умовами зони, біологічними особливостями рослин і господарським призначенням посівів. Кліматичні умови України дозволяють отримати додатковий урожай цієї цінної культури: до настання перших осінніх заморозків після збирання озимих культур на зелений корм залишається 150–160, а після збирання озимого ячменю — 110–115 днів. Сума активних температур за цей період становить близько 1800 °С, що достатньо для повного визрівання ультраскоростиглих сортів сої, період вегетації яких не перевищує 75–85 днів. За сівби наприкінці червня соя достигає й готова до збирання у вересні — на початку жовтня. Такі сорти, як Аннушка та Білявка є стійкими до розтріскування бобів після достигання, що максимально знижує ризики втрати врожаю.

 

За розміщення сої після озимих і ярих зернових колосових ріст і розвиток рослин сої припадає на літо — початок осені. За продуктивністю такі посіви зазвичай поступаються основним посівам. Разом із тим пожнивні посіви — важливе джерело отримання високобілкового корму. Було встановлено ефективність травосумішок із бобовими компонентами: у разі сівби кукурудзи із соєю вихід протеїну збільшився на 20–40% проти його кількості в чистому посіві кукурудзи та забезпечив на одну кормову одиницю 106 г протеїну проти 66 г за чистої сівби кукурудзи.

 

Ґрунт під пожнивні посіви готують диференційовано, з урахуванням особливостей попередників, фізичного стану ґрунту, наявності гербіцидів і техніки, відразу ж після збирання попередньої культури в стислі терміни. Затримка з обробітком призводить до втрати вологи, скорочення тривалості вегетаційного періоду, зменшення теплового балансу. Правильний вибір способу передпосівного обробітку ґрунту забезпечує оптимальні умови для пожнивного посіву культури. У той же час спосіб і глибина обробітку під пожнивні посіви залежать від попередника, вологості й щільності ґрунту. Найчастіше пожнивно сою сіють по нульовій або мінімальній технологіях.

 

Одним із необхідних агротехнічних заходів вирощування сої в таких посівах є передпосівна обробка насіння ризоторфіном, що зумовлено біологічною особливістю сої — здатністю засвоювати молекулярний азот повітря в симбіозі зі специфічними бульбочковими бактеріями.

 

Способи сівби вибирають з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов і біологічних особливостей сорту. Сорти сої з компактною формою куща та напіввертикальним розташуванням листка позитивно реагують на розміщення рослин у посіві із шириною міжрядь 15 см, а сорти, що мають хорошу здатність до розгалуження й утворення листків, позитивно реагують на збільшення міжрядь. Оптимальною нормою висіву в пожнивних посівах є 1 млн нас./га.

 

У разі засмічення посівів потрібно застосовувати страховий гербіцид.

 

Сою збирають у фазу повного природного дозрівання (вологість насіння 14–16%). За потреби можна зробити десикацію.

 

Таким чином, у пожнивних посівах слід використовувати сорти ранні й ультраранні; азотні добрива під такі посіви сої вносити недоцільно — малі дози неефективні, великі ж не дають окупної прибавки врожаю за інокуляції; сівбу на чистих від багаторічних бур’янів полях краще проводити з міжряддями 15 см і густотою стояння для ранніх і ранньостиглих сортів 1 млн росл./га.

 

 

Іван Обабич

журнал “The Ukrainian Farmer”, травень 2015 року

  

^{Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».} 

Автор: Андрей Радзиховский

Інші статті в цьому журналі

The Ukrainian Farmer

№5

Травень 2015

Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Удобрення сої — ПРАТ «УКРАГРО НПК»

Соя впевнено і досить швидкими темпами наближається до цифри 2 млн. га в структурі посівних площ України. І має всі шанси  подолати цю цифру найближчим часом, так як за прибутковістю знаходиться серед лідерів. Крім цього, соя — прекрасний попередник (особливо в коротких сівозмінах) і має сильні азотфіксуючі властивості.

Раніше зростання площ під соєю стримували дві основні причини: брак якісного насіннєвого матеріалу та досвіду ефективного вирощування. В останні роки ці фактори вже не заважають професіоналам отримувати прибутковий урожай. Прикладів на підтвердження цього безліч і один із них ретельно висвітлений у авторитетному виданні: журнал “Зерно” №;2 (107) 2015, стор.104-105. Результатом співпраці двох компаній: Prograin та “Захід Агробізнес” є урожай 4 тони сої з 1 га. В матеріалі детально висвітлені фактори отримання високого урожаю.

Компанія “УкрАгро НПК” пропонує ефективні варіанти одного з найважливіших факторів — агрохімічного, а саме: забезпечення рослин сої  елементами живлення.   Так, у статті наведено фактичний винос елементів живлення з 1 тоною урожаю: азоту — 92,5 кг(діючої речовини),  фосфору — 16, калію — 46, кальцію — 8,9, магнію — 7,4. Деякі цифри по виносу значно зросли, зокрема збільшився винос азоту, так як раніше вважали, що він становить близько 65 кг/1 тону. Також, тут не вказаний винос ще одного важливого мезоелемента — сірки (не варто забувати про те, що соя не лише високобілкова культура, а також містить близько 20% олії). Тому, зважаючи на це і враховуючи  низький і дуже низький рівень забезпеченості грунтів сіркою, ми повинні забезпечити потреби рослин сої в необхідній кількості цього елемента. Також чітко вказано кількість основних елементів (N-30-40, P2O-30 та К2О — 20 кг/га), які необхідно внести для отримання вказаного урожаю.

Відомо, що переважна частина азоту, який виноситься урожаєм сої, а це близько 70%, надходить у рослини за рахунок фіксації з повітря бульбочковими бактеріями.  Ефективній роботі бактерій перешкоджає висока кислотність грунту — рН нижче 6,5 (оптимальний інтервал рН для сої — в межах 6,5 — 7,5). Такі оптимальні показники рідко бувають в зонах, де випадає достатня кількість опадів для формування чотирьох тон урожаю, звичайно, за винятком умов зрошування. Також, додає негативу і те, що більшість добрив — фізіологічно кислі. Так, більшість, але не всі.

Ми пропонуємо для забезпечення вказаної потреби в елементах живлення застосувати ефективні добрива:  вапняково — аміачну селітру (ВАС),виробництва “РівнеАзот”   та комплексне добриво  відомої марки суперагро НПК 15:15:15 +S.  Внесення, бажано до посіву, або одночасно з посівом  вказаних добрив у нормі 150 кг/га  кожного,  забезпечує надходження в зону росту кореневої системи рослин 62 кг N (це сума N з двох добрив, що, з урахуванням коефіцієнта  використання, якраз і буде складати близько 40 кг —  рекомендована норма),  Р2О5 — 22 кг,  К2О — 22 кг, СаО — 25 кг,  магнію — 9 кг та сірки — 12 кг. Відомо, що рядкове (прикореневе) застосування добрив, особливо фосфорно-калійних, дозволяє значно знижувати норму внесення.

Основні переваги добрив, які  ми пропонуємо:

1 — реакція середовища  вапняково — аміачної селітри є в межах рН 6,5-7,5 — той рівень, який якраз і вимагає соя.

2 — наявність кальцію, який проявляє подвійну функцію — як нейтралізатор кислотності  і структуроутворюючий елемент (формування стійких грунтових агрегатів приводить, у подальшому,  до покращення властивостей грунту,  особливо водно-фізичних).

3 — виский вміст магнію (MgO= до 6%) — основного і незамінного елементу фотосинтезу.

4 — фосфор у суперагро НПК 15:15:15 знаходиться у водорозчинній формі в межах 94%.

5 — наявність значної кількості сірки забезпечує, особливо на початку вегетації, ефективне засвоєння азоту та ланцюгово інших елементів і дозволяє сформувати потужну кореневу систему.

Норма внесення ВАС та НПК 15:15:15 + S може змінюватися в той чи інший бік, в залежності від ступенів забезпечення грунтів основними елементами живлення та рівня запланованого урожаю, але в будь-якому разі окупність добрив урожаєм сої буде на високому рівні. Практичним підтвердженням цього є також результати застосування суперагро НПК 15:15:15 + S під урожай сої 2014 року у Локачинському районі на Волині. За норми внесення 200 кг/га отримали урожайність сої 37,0 ц/га, контроль без добрив 25,0 ц/га. Прибавка урожаю від добрив склала 12,0 ц/га, що за нинішніх цін на сою складає привабливу цифру.

На грунтах, які мають підвищений та високий рівень забезпеченості калієм, компанія пропонує застосовувати разом з ВАС високоефективне добриво суперагро НП 12:24+12S+9 СаО. Завдяки більшому вмісту фосфору та сірки і меншому вмісту азоту ніж 15:15:15 + S, ця марка дозволяє на вище зазначених грунтах досягти ефективного балансу елементів живлення під високопродуктивні посіви сої.

 

О растениях сои — Советы по выращиванию сои в садах

Древняя культура Востока, соевые бобы ( Glycine max ‘Edamame’) только начинают становиться основным продуктом питания в западном мире. Хотя это не самая распространенная культура, которую выращивают на приусадебных участках, многие люди выращивают соевые бобы на полях и получают пользу от этих культур для здоровья.

Информация о соевых бобах

Соевые бобы собирают более 5000 лет, но только за последние 250 лет или около того жители Запада узнали об их огромной питательной ценности.Дикие растения сои все еще можно найти в Китае, и они начинают находить место в садах по всей Азии, Европе и Америке.

Soja max , латинская номенклатура происходит от китайского слова « sou», , которое происходит от слова « soi » или «соя». Однако соевые бобы настолько почитаемы на Востоке, что существует более 50 наименований этой чрезвычайно важной культуры!

Соевые бобы были описаны еще в древнекитайской «Материа Медика» примерно в 2900–2800 годах до нашей эры.C. Тем не менее, он не упоминается ни в каких европейских записях до 1712 года нашей эры, после его открытия немецким исследователем в Японии в 1691 и 1692 годах. История соевых бобов в Соединенных Штатах спорна, но, безусловно, к 1804 году это растение стало был завезен в восточные районы США и более полно после японской экспедиции 1854 года коммодора Перри. Тем не менее, популярность сои в Америке ограничивалась ее использованием в качестве полевой культуры даже в 1900-х годах.

Как выращивать сою

Соевые бобы вырастить довольно легко — примерно так же легко, как кустарниковые бобы, и сажать их примерно так же.Выращивание сои может происходить, когда температура почвы составляет 50 градусов по Фаренгейту (10 градусов по Цельсию) или около того, но в идеале — 77 градусов по Фаренгейту (25 градусов по Цельсию). При выращивании сои не спешите с посадкой, так как низкие температуры почвы не позволят семенам прорасти, а время посадки будет увеличиваться для непрерывного сбора урожая.

Соевые бобы на стадии созревания довольно большие, 2 фута (61 см) в высоту, поэтому при посадке сои имейте в виду, что это не та культура, которую можно было бы использовать в небольшом саду.

Сделайте ряды от 2 до 2 ½ футов (61-76 см.) в саду на расстоянии 2–3 дюймов (5–8 см) между растениями при посадке сои. Сейте семена на 1 дюйм (2,5 см) глубиной и на расстоянии 2 дюймов (5 см) друг от друга. Потерпи; Периоды прорастания и созревания сои длиннее, чем у большинства других культур.

Проблемы выращивания сои

• Не сеять семена сои, когда поле или сад слишком влажные, так как цистовая нематода и синдром внезапной смерти могут повлиять на потенциал роста.
• Низкие температуры почвы препятствуют прорастанию соевых бобов или вызывают рост болезнетворных микроорганизмов, вызывающих гниение корней.
• Кроме того, слишком ранний посев сои может также способствовать высокому росту популяций бобовых листоедов.

Уборка сои

Растения сои собирают, когда стручки (эдамаме) еще не созрели, до того, как стручки пожелтеют. Когда стручок становится желтым, качество и вкус сои ухудшаются.

Соберите соевые бобы вручную или вытащите все растение из почвы, а затем удалите стручки.

выращиваемых соевых бобов — Соевые бобы Северной Каролины

Как и многие другие полевые культуры, соевые бобы выращивают из семян, посаженных рядами на поле.Семена сои — это зрелые соевые бобы, которые очищаются и упаковываются в пакеты специально для использования в качестве семян. Фермеры выбирают семена на основе желаемых характеристик растения, таких как высокая урожайность, способность противостоять засухе, цвет или способность противостоять ветру и погодным условиям. В Северной Каролине фермеры сажают сою с мая по июль.

Семена можно высаживать на возделываемых или пахотных землях трактором и сеялкой, которые укладывают семена сои на глубину примерно 1 1⁄2 дюйма в ряды, расстояние между которыми составляет до 30 дюймов.Нет правила о том, какой ширины должны быть ряды, но обычно 30 дюймов.

Или соевые бобы можно «сеять» в землю семидюймовыми рядами с помощью специальной сеялки для нулевой обработки почвы. Когда фермер использует метод «нулевой обработки почвы», земля не обрабатывается, а семена высаживаются непосредственно в стерню, оставшуюся от предыдущего урожая, например пшеницы, собранной в мае или июне. Метод «no-till» — отличное усовершенствование, которое экономит время, сохраняет влагу и значительно снижает возможность эрозии почвы.«No-till» часто приемлема для фермеров, но иногда требуется обработка почвы, особенно для борьбы с полями, зараженными такими вредителями, как сильные сорняки.

Большие тракторы и многорядные сеялки используются для одновременного посева нескольких рядов. Это требует меньшего количества поездок по полю и выполнения большего количества работы за меньшее время.

Когда соя прорастает и маленькие растения начинают расти (примерно через четыре-семь дней после посадки), фермер должен учитывать множество вещей, чтобы защитить свой урожай.Фермер уже вложил средства в семена, посевы и борьбу с сорняками и хочет, чтобы урожай рос наилучшим образом. Жуки и черви действительно любят маленькие нежные растения, поэтому, когда фермер замечает сильное заражение насекомыми, он должен рассчитать степень риска для урожая. Если заражение настолько сильное, что может нанести вред урожаю, фермер распыляет пестицид для борьбы с вредными вредителями. Если фермер использует органические методы, есть еще продукты, которые можно распылять, но выбор гораздо более ограничен, а риск несколько выше.

Другая угроза молодым культурам исходит от сорняков, которые растут быстрее, чем соевые бобы. Они могут вытеснять растения сои и препятствовать тому, чтобы необходимый солнечный свет и питательные вещества позволяли растениям сои расти сильными и здоровыми. Это снизит урожай сои. Кроме того, если позволить некоторым сорнякам вырасти, они дадут семена, которые будут собраны вместе с соевыми бобами, что снизит их ценность. Фермер получит меньше денег, если продаст соевые бобы, если вместе с соевыми бобами будет много семян сорняков.

В июле, августе и сентябре растения цветут. Цветки маленькие, от белого до красивого фиолетового или пурпурного. Из этих цветков на соевых бобах вырастают маленькие стручки, содержащие молодые семена. Соя — самоопыляющееся растение, а это значит, что у каждого цветка есть мужская и женская части. Одно растение может давать семена и, по сути, клонировать себя. Растения сои дают гораздо больше цветов, чем им нужно, поэтому многие цветы никогда не дают стручков.

Если вы проезжаете сельские районы Северной Каролины, особенно на востоке, вы можете увидеть гектары и акры выращивания сои.С вашего автомобиля поля соевых бобов, арахиса и хлопка могут выглядеть одинаково. Обычно разницу между соевыми бобами и хлопком можно отличить по большим белым, розовым или красным цветам, которые видны на хлопчатниках, или по белым коробочкам позже в сезон. Арахис в холмиках растет гораздо ближе к земле. Соевые бобы имеют темно-зеленый цвет с немного более светлым серебристо-зеленым оттенком на нижней стороне листа.

Около 75% сои в Северной Каролине выращивают в восточной части штата, и если вы едете по этой части штата летом и ранней осенью, вы обязательно увидите немного сои.Если вы хотите узнать больше о том, где и сколько соевых бобов производят в Северной Каролине, вы можете найти их в ежегодной книге сельскохозяйственной статистики Министерства сельского хозяйства и потребительских служб Северной Каролины по адресу http://www.ncagr.gov/stats/AgStat. /NCAgStatBook.pdf.

В конце сентября соя начинает созревать. По мере того, как дни становятся короче, а температуры становятся прохладнее, листья сои начинают желтеть. К середине октября и ноябрю листья станут коричневыми и опадут, обнажив созревшие стручки сои.

Теперь соя готова к уборке. Комбайны — это большие машины для уборки сои и других зерновых, включая кукурузу и пшеницу. Жатка на передней части комбайна срезает и собирает саженцы сои. Комбайн отделяет соевые бобы от стручков и стеблей и собирает соевые бобы в сборный резервуар в задней части комбайна.

Когда резервуар заполнен, оператор комбайна выгружает соевые бобы из сборного резервуара в зерновоз или зерновоз.

Соевые бобы либо доставляются прямо к торговцу зерном в зерновозах, либо доставляются на склад и хранятся до тех пор, пока фермер не решит их продать. В конечном итоге соевые бобы транспортируются на перерабатывающий завод, где соевый шрот (белковый компонент бобов) отделяется от компонентов соевого масла. Шрот используется для кормления скота, а масло используется для приготовления растительного масла, для промышленных целей, таких как производство чернил, красок и растворителей, а также для производства соевого биодизельного топлива для использования в качестве топлива.

Farming 101: Как сажать сою

Соевые бобы являются универсальной бобовой культурой, которая производит по крайней мере в два раза больше белка на акр, чем большинство других овощей или зерновых. В качестве обработанной муки или масла соевые бобы используются в пищевых продуктах для людей и животных, а также во многих непищевых промышленных продуктах и ​​топливе.

Соя произрастает в Восточной Азии, но сегодня большая часть сои производится в США и Южной Америке. Как правило, они выращиваются в севообороте с кукурузой, что позволяет эффективно управлять рисками для обеих культур, нарушая циклы болезней, насекомых и сорняков, а также управляя рабочим процессом на ферме.

Выбор семян

Первым шагом к успешному посеву сои и последующему сбору урожая является отбор семян. Бобы можно обрабатывать любым количеством фунгицидов и пестицидов. Дата посадки и история полей являются первостепенными соображениями при выборе.

Если во время появления всходов на поле были случаи заболевания, может потребоваться обработка фунгицидами. То же самое относится к любой известной истории болезни Phytophthora , синдрома внезапной смерти или любых других патогенов сои.

Точно так же обработка семян инсектицидами может быть желательной, если поле известно насекомыми-вредителями. Как и любой ввод, стоимость должна быть сопоставлена ​​с приростом урожайности.

Обработка фунгицидами особенно полезна при посадке ранней весной, поскольку влажные и прохладные почвенные условия могут увеличить риск заболевания рассады. На полях с нулевой обработкой почвы прохладная почва будет дольше в течение сезона, чем на вспаханных, и, как правило, будет больше проблем с болезнями рассады.

Фермеры, которые никогда не использовали соевые фунгициды для обработки семян, возможно, захотят пересмотреть это весной, говорит Дин Гроссникл, представитель агрономической службы Syngenta из центральной Айовы. Phomopsis заразил часть соевых бобов в прошлом году, и посевной материал может попасть в партии семян этого года.

По его словам, посадка семян сои, обработанных фунгицидами, особенно семян с более низкой, чем обычно, всхожестью.

Соевые бобы могут быть — и часто используются — сеять нулевую обработку почвы в остатки предыдущего урожая, что позволяет сэкономить на затратах, не влияя на урожайность. Марк Лихт, специалист по системам земледелия из Университета штата Айова, говорит, что это помогает уделять внимание распределению пожнивных остатков при сборе урожая, делая его как можно более равномерным, чтобы побольше пожнивных остатков располагалось ближе к поверхности, чтобы облегчить посадку.

Когда сажать

При определении того, когда закладывать семена в землю, важнее всего состояние почвы и погодные условия. Эксперты скажут, что чем раньше вы посадите, тем лучше будет урожай, но при этом должна быть достаточная влажность почвы, а погода должна иметь тенденцию к потеплению. По крайней мере, 50˚F. и утепление, чтобы обеспечить идеальную температуру почвы. Убедитесь, что к моменту появления всходов через 7-10 дней после посадки опасность позднего замораживания или заморозков больше не существует.

Для верхнего Среднего Запада оптимальное время посадки обычно с 25 апреля до середины мая.К концу мая производители увидят снижение урожайности. Посадка в начале апреля сопряжена со значительным риском, но в случае успеха может дать впечатляющие урожаи.

«Благодаря сегодняшним средствам обработки семян мы видим, что посевы стали раньше, чем когда-либо прежде», — говорит Лихт. «Вам нужно взглянуть на окно посадки и окно сбора урожая и определить, что лучше всего подходит для вас. С обеих сторон есть погодные риски ».

По данным Purdue Extension, 67% производителей в Индиане сажают сою на одну-три недели раньше, чем 10 лет назад.

Фермеры, выращивающие как кукурузу, так и бобы, часто борются с весенними дождями, чтобы вовремя засеять оба урожая в земле. Лихт говорит, что время для кукурузы более важно, чем для бобов, поскольку бобы более устойчивы. «Некоторые сажают бобы раньше кукурузы, — говорит Лихт. «В то время как другим трудно осознать это изменение». Для более крупных хозяйств он предлагает использовать одновременно две сеялки.

Потребности в оборудовании

К счастью для производителей мульти-культур, кукурузоочистное оборудование работает и для сои с очень небольшими настройками.

Важно закладывать семена в землю на точную глубину и плотно прилегать к почве. Сеялка для кукурузы обычно работает лучше, чем сеялка для зерна, хотя современные сеялки имеют гораздо лучший контроль глубины, чем старые сеялки.

Глубина посевного материала и расстояние между ними

Глубина заделки семян будет в основном зависеть от типа почвы и состояния почвы во время посадки. Наилучший урожай сои происходит на хорошо дренированных, но не песчаных почвах с pH 6,5 или выше.

Идеальная глубина заделки семян для большинства условий составляет от 1¼ до 1½ дюйма, но бобы можно сажать на глубину до 2 дюймов в песчаные почвы или в засушливых условиях.Если вы сажаете 2 дюйма на глубину для обеспечения равномерного увлажнения, убедитесь, что сорт имеет отличную всхожесть.

Рекомендуемая норма высева семян, не обработанных инсектицидами или фунгицидами, составляет около 170 000 семян на акр при междурядьях 7½ дюйма, 160 000 семян на акр для рядков 15 дюймов и 150 000 семян на акр для рядов шириной 30 дюймов. Если используется обработка семян инсектицидами / фунгицидами, нормы высева могут быть уменьшены на 10 000–20 000 семян на акр.

«Цель состоит в том, чтобы получить наилучшие результаты от потенциала генетики», — говорит Лихт.

Лихт говорит, что размещение семян и интервалы между ними не так важны для сои, как для кукурузы. Фасоль компенсирует расстояние между растениями и другие недуги. Растения распространяются и заполняют пустоты, а идеальные насаждения не требуются для получения максимальной урожайности. Но промежутки между растениями в 30 см и более означают, что вам нужно отрегулировать настройки сеялки.

15-дюймовый ряд кажется лучшим местом для соевых бобов, особенно для зернового пояса. Разница в урожайности между 30-дюймовыми рядами и 20-дюймовыми или менее рядами может достигать 2.9 бушелей на акр, но есть и другие соображения. Соевые бобы могут быть восприимчивы к болезням, поскольку их закрытый полог создает влажный микроклимат. В областях, подверженных воздействию патогенов, таких как белая плесень, может быть предпочтительным расстояние между растениями до 30 дюймов.

Убедитесь, что ваши условия таковы, что уменьшенная ширина ряда и большая норма высева оправдывают повышенную стоимость семян.

Борьба с сорняками

Борьба с сорняками является первоочередной задачей на ранних стадиях роста растений до тех пор, пока полог не закроется примерно в конце июня.

Вы можете применить остаточный гербицид, который будет оставаться активным в почве в течение длительного периода времени и воздействовать на последовательные прорастания сорняков. Остаточные гербициды часто зависят от вида сорняков и могут помочь бороться с сорняками, которые стали устойчивыми к глифосату. Остаточным гербицидам для активации требуется влажность, но не слишком много, иначе химикаты могут разрушиться слишком быстро, поэтому при планировании внесения следите за прогнозом погоды.

При посеве устойчивых к глифосату соевых бобов без обработки почвы, таких как Roundup Ready, до или во время посадки следует использовать выжигающий гербицид, если имеется значительный покров сорняками.При обычной обработке почвы устойчивой к глифосату сои рекомендуется вносить глифосат через 24–30 дней после посадки.

Осенняя подготовка

Осень — время проверить уровень питательных веществ в почве при подготовке к урожаю сои в следующем году. Если поле ранее было засеяно кукурузой, проверьте уровни фосфора и калия. Если уровень pH меньше 6, обработайте известью. Лихт говорит, что будьте осторожны с заявками на два года. Кукуруза может удалить больше питательных веществ, чем ожидалось, в результате чего уровень бобов недостаточен.

Соевые бобы также чувствительны к определенным остаткам гербицидов, поэтому следует позаботиться о том, чтобы остатки не повлияли на урожай следующего года.

Безопасность посадки

После начала посевного сезона крайне важно следовать передовым методам обеспечения безопасности и охраны окружающей среды. Времени мало. Сезон посадки неспокойный. Но найдите время, чтобы проявить особую осторожность.

Бобы, соя: сеют апрель – май

г.

Хотите попробовать семена сои?

Find Beans, Soybean — семена в каталоге

О соевых бобах

Общее название: Соя, Эдамаме

Научное название: Glycine Max

Уровень экономии семян: Easy

Посадка: Сейте семена на глубину 1-2 дюйма, расстояние между ними 2-4 дюйма на полном солнце и в хорошо дренированной почве, когда температура достигнет 60 ° F.Растения густые и могут достигать 1–3 футов в высоту. Тонкие саженцы на расстоянии 6 дюймов друг от друга, когда они достигают 4 дюймов. Регулярно добавляйте мульчу для поддержания влажности и поливайте, стараясь оставить цветы и стручки сухими. К растениям-компаньонам относятся огурцы и кукуруза, но нельзя сажать рядом с луком или чесноком.

Урожай: Соевые бобы самоопыляются. Собирайте стручки, когда они будут длиной 2-3 дюйма, ярко-зелеными и пухлыми. Хранить в свежем виде в холодильнике. Бланшированный эдамаме можно заморозить в стручках или очистить от скорлупы.

Сохранение семян: Дайте стручкам высохнуть до коричневого цвета и собирайте урожай, когда семена затрещают внутри. Вытяните растения за корни и повесьте вверх ногами в темное сухое место, пока они полностью не высохнут. Вручную сломайте стручки, чтобы удалить семена, или раздавите фасоль тканью или мешковиной и просейте их, чтобы удалить мякину. Хранить в герметичном контейнере в темном прохладном месте.

Источники:

---

Что делать из соевых бобов

Рецепт: Салат мисо соба нарезанный

Состав:

• Лапша соба 4 унции
• ¾ c замороженные очищенные бобы эдамаме
• 4 моркови
• ¼ краснокочанная капуста
• 2 зеленых лука или зеленого лука (белые луковицы и большая часть зеленой части)
• 2 столовые ложки кунжута
• 4 ч.л. пасты мисо
• 2 лайма

Инструкции:

Доведите до кипения большую кастрюлю с водой.Добавьте лапшу соба и готовьте 5-8 минут или в соответствии с указаниями на упаковке, пока она не станет однородной. Слейте воду и промойте в холодной воде, чтобы быстро остыть, затем измельчите кухонными ножницами.

Пока лапша варится, положите эдамаме в миску с холодной водой и поставьте на 5 минут для оттаивания; осушать. Очистить морковь и по спирали. Удалите с краснокочанной капусты грубые внешние листья и сердцевину, затем нарежьте тонкими ломтиками. Нарежьте зеленый лук тонкими ломтиками под углом. Поджарьте семена кунжута в небольшой сковороде на среднем огне до золотистого цвета.

Положите мисо в миску. Переложите лайм в миску и выжмите сок. Добавьте немного воды и хорошо перемешайте.

Смешайте овощи и лапшу. Сверху посыпать поджаренными семенами кунжута. Добавьте заправку.

Источник : Салаты из ланчбокса Наоми Твигден и Анна Пиндер, 2018

---

Соевые бобы широковещательного посева могут помочь повысить урожайность и доход, хотя и существуют проблемы.

«Это сработало так хорошо, что я подумал:« Почему это не сработает для соевых бобов », — вспоминает Мюнх.«Как и большинство вещей, которые я узнал в сельском хозяйстве, я наткнулся на это».

Мюнх засеял 800 акров сои прошлой весной с 19 апреля по 3 мая. Сосед пробурил такое же количество за тот же период времени.

Урожайность посевной сои, которая составляла в среднем от 65 до 70 бушелей на акр (баррелей в год), постоянно превышала урожайность просеянной сои на 5 баррелей в год. Одновременно сажали кукурузу.

«Я думаю, что Salford помог пережевывать мусор и почернел грязь, чтобы быстрее согреться, что способствовало более быстрому прорастанию», — предполагает Мюнх.

Он считает, что ранний посев и обработка сои всходов обеспечивает прирост урожайности не менее 15 баррелей в год. По данным Министерства сельского хозяйства США (USDA), в 2018 году средний доход коллег-фермеров в округе Бун составлял 55,7 баррелей в год.

«Вы не можете заработать на жизнь средними показателями по округу», — говорит он.

ТРАНСЛЯЦИЯ BONANZA?

Посев соевых бобов методом широковещательного посева никогда не был популярным методом посадки за пределами кормовых участков диких животных. Это не было редкостью для коммерческих производителей в начале и середине 1900-х годов, но оно перестало быть популярным, поскольку сеялки и зерновые сеялки становились больше, лучше и технологичнее.

По последним статистическим данным Министерства сельского хозяйства США, только один фермер в Айове сообщил о посеве сои с шириной междурядья менее 7,5 дюймов, включая широковещательный посев. Данные о ширине рядов или широковещательном посеве не были доступны в других штатах, выращивающих сою.

Тем не менее, Мюнч и Конли говорят, что посевная практика может быть эффективной при правильном оборудовании и соблюдении основных агрономических принципов. Хотя ни один из них не считает, что широкополосный посев вырастет в популярности, они говорят, что об этом стоит подумать, поскольку у многих фермеров есть устройства для обработки почвы, внесения сухих удобрений, химикатов и покровных культур, которые могут справиться с этой задачей.

«В отличие от кукурузы, вам не нужно, чтобы соевые бобы росли как частокол», — говорит Конли.

«Пока вы получаете достаточно равномерную глубину заделки семян (от 1 до 1,5 дюймов в глубину) и хороший контакт семян с почвой, кого волнует, как вы засыпаете их в землю».

Система дозирования тележки Мюнха позволяет ему контролировать популяцию растений, которая в этом году намечена на 130 000 семян на акр. Salford 2200 — Мюнх является дилером компании — имеет катящиеся корзины и бороны в задней части, чтобы равномерно засеять семена примерно на уровне 1.5 дюймов глубиной. Он также окатывает поля, чтобы обеспечить хороший контакт семян с почвой, что он делает независимо от того, как сажаются семена. Он может засеять 300 акров в день.

«Комбайн удобен для кормления фасолью», — говорит Мюнч. «Нам это действительно нравится».

ПРОБЛЕМЫ

Широкий посев сои может создать множество проблем для фермеров, утверждают эксперты, и не рекомендуется для всех частей страны и типа почвы.

Здесь нет рядов или трамвайных путей, поэтому некоторые соевые бобы переезжают во время опрыскивания.В зависимости от времени и ширины штанги это может равняться потере урожая до 2,5%. Необходима соответствующая помощь для работы двух посадочных бригад.

Анджела МакКлюр, специалист по соевым бобам из Университета Теннесси, не рекомендует рассевной посев для раннего посева, потому что для заделки семян необходима обработка почвы.

«Многие фермеры на юго-востоке, которые сажают землю на сильно эродируемых почвах, полагаются на нулевую обработку почвы для защиты своей почвы», — говорит МакКлюр. «Итак, мы не поощряем размещение радиопередач.

Она добавляет: «Наш вегетационный период длиннее, чем в Айове или Висконсине, и мы не всегда видим большой рост урожайности при очень раннем посеве. Посев сеялкой даст узкие ряды и подавит рост сорняков, и может быть вариантом для раннего посева, если сеялка привязана к кукурузе ».

Должностные лица рекомендуют фермерам по всей стране проконсультироваться со своей службой страхования урожая, чтобы узнать, есть ли соевые бобы для широковещательного посева. является страховой практикой. Правила различаются в зависимости от округа и страны.

В округе Бун, где выращивает Мюнч, эта практика считается нетрадиционной, но застрахована, если семена вносятся своевременно, поясняют эксперты по страхованию урожая из Farm Services of America. Затем Агентство по управлению рисками USDA считает это «хорошей сельскохозяйственной практикой».

Оборудование и стоимость для рассева семян сои:

> 40-футовая вертикальная почвообрабатывающая машина 2200: 145000 долларов (базовая единица)

> Комплект для уборки урожая: 5000 долларов : $ 55 000

> Следите за Мэттью Уайлдом в Twitter @progressivwilde.

[PF_0220]

Авторские права 2020 DTN / Прогрессивный фермер. Все права защищены.

Выращивание сои в Виктории | Выращивание зерновых, зернобобовых и злаковых | Зерновые, бобовые и крупы | Сельскохозяйственные культуры и садоводство

Соя ( Glycine max ) — это орошаемые летние масличные культуры, зерно которых в Австралии традиционно использовалось для экстракции масла и шрота, используемого в животноводческой промышленности.Совсем недавно соевые бобы стали популярным кулинарным зерном, используемым в производстве азиатских продуктов питания, таких как молоко и тофу.

Австралия и Виктория являются нетто-импортерами соевых бобов для кормов для животных, где они конкурируют с домашним жмыхом канолы. Соевые бобы впервые были выращены в Виктории в начале 1980-х годов.

Целями текущей селекционной программы является создание следующих сортов:

• , более подходящих для кулинарии
• , адаптированных для выращивания в южных регионах
• , устойчивых к болезни корневой гнили фитофторы

Самые высокие цены получены на экспортный сорт соевые бобы для Японии, способные восполнить несезонный запас из Северного полушария.

Лучшее время для посева сои

Соевые бобы лучше всего подходят для северных орошаемых районов Виктории, где летние температуры теплые, а продолжительность дня длиннее.

В тропических районах Австралии их можно выращивать на хранимых и летних осадках, но южная Австралия слишком засушлива, чтобы это можно было рассматривать.

Соя — растение, очень чувствительное к световому периоду, а это означает, что начало цветения срабатывает уменьшение продолжительности светового дня после летнего солнцестояния 22 декабря.В климате южных широт, таком как Виктория, важно максимально увеличить вегетативный рост до этого периода, чтобы получить максимальную урожайность.

Опыт показал, что очень ранний посев малоэффективен и что 15 ноября — оптимальная дата для большинства лет.

Слишком поздний посев приводит к тому, что урожай не может достичь:

• Оптимального вегетативного роста
• Низкие стручки
• продлевает время созревания до конца апреля или мая

Увеличение срока созревания может увеличить риск :

• Погодные повреждения
• поздний сбор урожая
• мелкие незрелые семена
• сокращение времени для посева озимых культур

Сорта, выращиваемые в Виктории, имеют неопределенный характер роста.Цветение начинается через 50-60 дней после посева (высота от 20 до 35 см) и продолжается до 80-120 см. Урожай достигает физиологической зрелости через 140 дней после посева.

Тип почвы

Соевые бобы успешно выращивались на многих типах орошаемых почв с использованием:

• пограничный паводок
• верхний дождеватель
• расположение грядок

Соевые бобы плохо переносят заболачивание до Этап с 4 листьями, поэтому очень важна лазерная градация, обеспечивающая быстрый полив и дренаж.Постарайтесь, чтобы вода была включена, а затем выключена в течение 12-18 часов.

Взрослые растения более устойчивы к переувлажнению, и периодические периоды менее 48 часов могут привести к минимальной потере урожая.

Соевые бобы не переносят засоление почвы и нуждаются в почве с ECe менее 2dS на метр, а вода для орошения должна быть менее 1,5 dS на метр ECw. Загоны с pH (CaCl2) менее 4,8 могут нуждаться в известковании, соевые бобы не переносят кислотность.

Посев сои

Семена сои очень хрупкие и не могут справиться с повреждением кожуры.

Использование спиральных шнеков не рекомендуется. Ременные манетки или пылесосы намного бережнее обрабатывают посевной материал.

Несмотря на то, что бобы следует собирать при 15% влажности, чтобы минимизировать повреждение семян, семена следует хранить при влажности ниже 13%, а предпочтительно при 10% влажности и хранить в прохладном месте для поддержания жизнеспособности. Однако, несмотря на это, семена сои быстро теряют всхожесть, и очень важно провести тест на всхожесть как можно ближе к посеву.

Посев двухлетних семян не рекомендуется, а свежие семена — лучший вариант.

Посевы

Посевы посевов — это самая большая переменная, и она лучше всего известна из опыта использования вашей посевной техники и системы земледелия.

Проблемы с посадкой могут быть следующими:

• плохой рост семян
• глубина посева
• высокая или низкая влажность семенного ложа
• образование корки

Низкое количество растений приводит к образованию стручков низко к земле, тогда как большое количество растений приводит к Высокорослые растения, склонные к полеганию. Фермеры с открытыми передними жатками утверждают, что это не является серьезным препятствием для сбора урожая, поскольку они в любом случае убирают весь урожай.Большое количество растений также может увеличить опасность корневой гнили Sclerotinia , если она поражает урожай.

Методы управления

Инокуляция

Соевые бобы очень нуждаются в азоте, но большую часть этого количества могут получать из воздуха через бактерий Rhizobium , образующих клубеньки в своей корневой системе. Семена сои необходимо инокулировать ризобиями группы H , чтобы получить эффективное клубенькообразование и обеспечить растение адекватным азотным питанием. Бактерии Rhizobium нуждаются в почве с низким содержанием азота для оптимальной эффективности, и эти условия обеспечивают соевые бобы, выращенные после зерновых культур, а не на пастбище.

Удобрения

Соя является крупным потребителем питательных веществ почвы. При правильной клубеньковой культуре на каждую тонну произведенного зерна будет производиться до 100 кг питательных веществ с гектара.

Соевые бобы очень нуждаются в фосфоре. На каждую произведенную тонну зерна урожай потребует 11 кг фосфора на гектар, а зерно удалит 7 кг фосфора с гектара.Соевые бобы имеют продолжительный период поглощения фосфора вплоть до середины стручка. Загоны с высоким плодородием могут быть лучше в обеспечении повышенной доступности фосфора, чем при добавлении очень больших доз стартовых фосфорных удобрений. Регулярно используются нормы от 24 до 40 кг фосфора на гектар.

Сера вряд ли будет проблемой на почвах, которые подверглись однократному внесению суперфосфата или где был нанесен гипс.

Калия обычно много в почвах северной Викторианской эпохи, но может потребоваться тщательный мониторинг, если было убрано много сена и силоса.

Молибден может быть дефицитным в кислых верхних слоях почвы, но добавление извести для корректировки pH выше 4,8 CaCl2 более выгодно.

Цинк может быть дефицитным в некоторых сильно щелочных серых или черных глинистых почвах.

Посев

Соевые бобы можно сеять в условиях накопленной влаги и после дождя, но это возможно в редких случаях. Соевые бобы необходимо предварительно полить, чтобы обеспечить успешное укоренение и хорошую клубеньчатость. После полива урожай высевают в условиях пониженной влажности почвы примерно через 8-15 дней, в зависимости от сезонных и почвенных условий.Предварительный полив в начале ноября приведет к посеву примерно в оптимальное время. Температура почвы должна быть выше 13 ^o для успешного прорастания, но выше 25 ^o оптимальна для быстрого прорастания.

Глубина посева важна для хорошего укоренения, слишком неглубокий приведет к высыханию семян, но слишком глубокий может означать, что всходы не прорастут, обычно 5 см является оптимальным. Практиковалось полное культивирование и внесение предвсходовых гербицидов перед посевом, но современные сеялки прямого посева с прикатывающими колесами или боронами позволяют проводить посев за один проход и заделку с успешным всходом урожая.

На многих типах почв осадки после посева могут привести к образованию корки и проблемам со всходами, использование высоких доз гипса может помочь решить эту проблему. На большинстве типов почв полив сухой посевной фасоли не рекомендуется из-за образования корки. Не рекомендуется использовать недавно обработанные лазером загоны, так как соя — плохая новаторская культура. Урожай может жить на предварительно увлажненной влаге в течение некоторого времени перед первым поливом и обычно будет иметь высоту около 20 см. По истечении этого времени более быстрый рост растений приводит к увеличению потребности в воде, и требуется полив каждые 10-14 дней.

Полив

Когда культура полностью покрыта почвой и стручки только начали заполняться, полив может потребоваться перейти на более жесткий 7-дневный график. Интенсивность полива обычно снижается к концу роста урожая.

Многие производители избегают позднего полива из опасения, что ранний перерыв в сезоне затруднит сбор урожая. Однако водный стресс на заключительных этапах заполнения стручков может быть дорогостоящим. Старайтесь поддерживать доступность влаги до тех пор, пока 50% стручков не достигнут физиологической зрелости (пожелтевшие стручки и опада листьев).

Тензиометры — хороший способ контролировать влажность почвы, особенно на поздних стадиях роста. Они обеспечивают большую уверенность в том, какая вода доступна для сельскохозяйственных культур, и дают возможность поливать, когда культура действительно в этом нуждается. Соевые бобы — культура с относительно низким потреблением воды. В зависимости от сезона и типа почвы расход воды для орошения колеблется от 4,5 до 8,5 мл на гектар, в среднем около 6,5 мл на гектар.

Нормы высева

Нормы высева сои необходимо ежегодно корректировать в зависимости от размера семян и% прорастания, чтобы достичь плотности 3035 растений на метр (м2).Размер семян между сортами и между загонами одного и того же сорта может значительно различаться.

Бобы Stephens могут иметь семена всего 14 г на 100 семян, тогда как крупные бобы кулинарного качества могут составлять 24 г на 100 семян, что на 70% больше, что требует соответствующего увеличения нормы высева для достижения той же плотности растений.

Для расчета необходимой нормы высева можно использовать следующие формулы:

Норма высева (кг / га) = Требуемая плотность растений / м2 × 100 веса семян в граммах × 1000% прорастания ×% роста

Борьба с сорняками

Соевые бобы — очень сильная культура, которая может превзойти многие сорняки, если они смогут достичь полного покрытия почвы растительным покровом на ранней стадии.Узкие посевные ряды и ранний посев помогут добиться этого быстрее всего. Ранняя борьба с сорняками лучше всего подходит для получения высоких урожаев, так как сеянцы фасоли наиболее уязвимы в период от 4 до 7 недель после посева.

Выбор загона с низким фоном сорняков, который чередовался с другими озимыми и летними культурами, помогает.

Использование предвсходовых гербицидов против борщевика и других злаков рекомендуется сначала с последующим контролем над послевсходовыми сорняками на ранней стадии роста, если это необходимо.Широколиственные сорняки, такие как Bathurst Burr и Black Berry Nightshade , являются конкурентами и загрязняют качество семян, тогда как травяные сорняки, такие как Barnyard Grass , хорошо растут во влажных условиях и обладают высокой конкурентоспособностью. Созревшие сорняки могут задерживать сбор урожая и блокировать работу техники, и их лучше всего высушивать за 1-2 недели до сбора урожая.

Болезни

В Северной Виктории есть несколько грибковых заболеваний, поражающих сою. Phytophthora — корневая гниль — основная гниль с момента ее повторного открытия в 2002 году.Этот гриб был идентифицирован как раса 15, обычная раса в Новом Южном Уэльсе. Хотя большинство сортов обладают устойчивостью или полевой толерантностью к расе 15 и другим расам, необходимо проявлять бдительность и следить за развитием этого заболевания. Заболеванию способствуют влажные и заболоченные условия, и лучше всего выявляется на дне заливов. Заболевание приводит к появлению коричневой или мертвой ткани, исходящей от земли вверх по стеблю. Грибок эффективно предотвращает поглощение воды растением, и основным симптомом является увядание и мертвые растения в присутствии живых, иногда могут возникать мертвые пятна.

Иногда гриб Sclerotinia поражает соевые бобы, приводя к изолированным мертвым растениям, которые иногда развиваются в участки. Тёплая влажная погода способствует развитию болезни, и растения можно распознать по появлению белых грибков на внешней стороне стеблей и черных склеротов (похожих на крысиный помет) на внутренней стороне стеблей. Склеротиния — коварное заболевание, с которым трудно бороться и которое долго сохраняется в почве.

Насекомые

Растение сои уязвимо для нападения насекомых в течение всего периода вегетации.

На раннем этапе развития всходов личинки обыкновенной травяной голубой бабочки (GBB) и соевой моли могут вызвать обширное повреждение листвы. На более поздних стадиях GBB может разрушать бутоны, цветы и поедать развивающиеся семена.

Во время раннего образования стручков зеленый мирид может вызывать выкидыши стручков и отдельных семян в стручках.

На всем протяжении стручков жуки с зелеными овощами и краснополосыми щитками, бобовые жуки и коричневые вонючие жуки могут вызвать серьезную потерю стручков и семян, а также вызвать обесцвечивание семян, деформацию и потерю урожая.

Личинки Helicoverpa могут нанести серьезный ущерб развивающимся стручкам и семенам и обычно достигают средней или поздней стадии заполнения стручков.

Сбор урожая сои

Семена сои принимаются покупателями при влажности от 15% до 13% в сушильном шкафу, но только в том случае, если семена выпадают из чашки для испытаний после того, как они были плотно сжаты. Оптимальный уровень влажности для сбора урожая составляет 13%, так как более низкий уровень может привести к растрескиванию стручков, растрескиванию и расколу семян.

Сбор урожая часто начинается в 12:00, когда роса высохла, до 17:00, когда она снова сходит, и растения и семена впитывают влагу.Сбор урожая рано утром или вечером может потребоваться, если содержание влаги в течение дня слишком низкое.

Использование осушающего гербицида для равномерного созревания урожая, высушивания сорняков и снижения содержания влаги в семенах рекомендуется в некоторые сезоны и, вероятно, в большинстве случаев является хорошей страховкой. Урожай готов к сушке, когда растение достигает физиологической зрелости, это когда стручки желтые, а листья желтые и опадают. Слишком раннее высушивание может отрицательно сказаться на урожае.Собирайте урожай с открытой передней жаткой, опущенной вниз, чтобы получить нижние стручки. Подбарабанье должно быть открытым, скорость барабана должна быть низкой, а ветер — высокой, чтобы минимизировать повреждение семян и обеспечить максимальную чистоту пробы.

После сбора урожая и в зависимости от сезона некоторые производители зарабатывают неплохие деньги на тюкованной стерне сои, которая продается животноводческой промышленности или для садовой мульчи.

Сорта сои

Snowy (97016-11)

Snowy, выведенный Эндрю Джеймсом, выбранный Люком Гейнором и выпущенный в 2005 году, на пару дней позже Empyle, но значительно раньше Bowyer и Curringa.У него прозрачная хилум, хороший размер семян, белок и отличная способность делать тофу.

Джакал (BAF212)

Джакал, выведенный Яном Роузом, отобранный Джудит Эндрюс и выпущенный в 2001 году, похож на немного более ранний по зрелости по сравнению со Стивенсом. Он имеет желтовато-коричневый цвет и коричневый хилум, а также хороший размер семян, подходящий для кулинарного рынка. Джакал обладает хорошей устойчивостью к полеганию, но имеет тенденцию к более низкому содержанию белка. Джакал — это самая высокая и самая стабильная урожайность, доступная на сегодняшний день.

Empyle (Th347)

Empyle был выведен Кеном МакВиртером и выпущен в 2001 году.Это бобы желтовато-коричневого цвета и хилум, подходящие для кулинарии. Эмпайл обладает хорошей устойчивостью к полеганию в условиях высокой урожайности, но имеет тенденцию к получению семян небольшого размера.

Эмпил достигает зрелости на несколько дней позже, чем Стивенс. Эмпил требует растущего согласия, в том числе лицензионных отчислений заводчику.

Наринг (WNC133)

Этот сорт был выведен Яном Роузом, выбран Кеном Притчардом и выпущен в 2000 году. У него небольшое преимущество по урожайности перед Стивенсом. У него лучшая устойчивость к полеганию и такая же зрелость, как у Стивенса.У него черный хилум, и это зерно очень высокого качества.

Curringa (DHF064)

Curringa была выведена Яном Роузом, отобрана Джудит Эндрюс и выпущена в 1999 году, очень похожа по росту и типу семян на Bowyer, она имеет повышенную урожайность, устойчивость к болезням и полеганию по сравнению с Bowyer. Как и для Bowyer, его зрелость слишком поздно для надежного выращивания в Северной Виктории.

Stephens

Этот сорт был выведен Кеном МакВиртером, выпущен в 1987 году и является стандартным сортом по продолжительности созревания в Виктории.Stephens — это фасоль превосходного качества с серым хилумом. Он имеет плохую устойчивость к полеганию, но уже много лет является высокоурожайным сортом.

Bowyer

Bowyer был выведен Кеном МакВиртером и выпущен в 1982 году. В течение некоторого времени он был высококачественным кулинарным бобом. У него хороший размер семян, содержание белка, коричневая и желтовато-коричневая окраска. Его созревание наступает как минимум на неделю или две недели позже, чем у сорта Стефенс, и по этой причине его нельзя рекомендовать для сезонных условий Северной Виктории.

Таблица 1 — Урожайность сои за 10 сезонов с 1993 по 2005 гг. Викторианские испытания

Bowyer

Год	Урожайность зерна (т / га)
С 1993 по 1994	1,95
С 1994 по 1995 год	3,73
С 1995 по 1996 год	2.05
1996 к 1997	1,50
1997 к 1998	2,40
С 2000 по 2001	2,98
С 2001 по 2002 год — предварительное судебное разбирательство	2,71
2001 — 2002 гг. — расширенное судебное разбирательство	1.90
2002 к 2003	3,95
2003 к 2004	—
2004 к 2005	—
В среднем	2,57

Curringa

Год	Урожайность зерна (т / га)
С 1993 по 1994	—
С 1994 по 1995 год	4.13
С 1995 по 1996 год	2,54
1996 к 1997	1,57
1997 к 1998	2,72
С 2000 по 2001	2,53
С 2001 по 2002 год — предварительное судебное разбирательство	2.84
2001 — 2002 гг. — расширенное судебное разбирательство	2,60
2002 к 2003	—
2003 к 2004	1,20
2004 к 2005	3,01
В среднем	2.57 год

Джакал

Год	Урожайность зерна (т / га)
С 1993 по 1994	—
С 1994 по 1995 год	—
С 1995 по 1996 год	—
1996 к 1997	—
1997 к 1998	—
С 2000 по 2001	2.91
С 2001 по 2002 год — предварительное судебное разбирательство	3,13
2001 — 2002 гг. — расширенное судебное разбирательство	3,01
2002 к 2003	3,94
2003 к 2004	3,09
2004 к 2005	3.28 год
В среднем	3,23

Empyle

Год	Урожайность зерна (т / га)
С 1993 по 1994	—
С 1994 по 1995 год	—
С 1995 по 1996 год	—
1996 к 1997	—
1997 к 1998	—
С 2000 по 2001	—
С 2001 по 2002 год — предварительное судебное разбирательство	2
2001 — 2002 гг. — расширенное судебное разбирательство	2.66
2002 к 2003	4,58
2003 к 2004	2,74
2004 к 2005	3,32
В среднем	3,06

Наринг

Год	Урожайность зерна (т / га)
С 1993 по 1994	2.74
С 1994 по 1995 год	5,08
С 1995 по 1996 год	3,76
1996 к 1997	3,54
1997 к 1998	2,64
С 2000 по 2001	—
С 2001 по 2002 год — предварительное судебное разбирательство	—
2001 — 2002 гг. — расширенное судебное разбирательство	—
2002 к 2003	3.87
2003 к 2004	—
2004 к 2005	—
В среднем	3,61

Снежный

Год	Урожайность зерна (т / га)
С 1993 по 1994	—
С 1994 по 1995 год	—
С 1995 по 1996 год	—
1996 к 1997	—
1997 к 1998	—
С 2000 по 2001	—
С 2001 по 2002 год — предварительное судебное разбирательство	—
2001 — 2002 гг. — расширенное судебное разбирательство	—
2002 к 2003	4.81 год
2003 к 2004	2,18
2004 к 2005	2,92
В среднем	3,30

Stephens

Год	Урожайность зерна (т / га)
С 1993 по 1994	2.72
С 1994 по 1995 год	4,49
С 1995 по 1996 год	3,80
1996 к 1997	3,34
1997 к 1998	2,72
С 2000 по 2001	2.51
С 2001 по 2002 год — предварительное судебное разбирательство	2,98
2001 — 2002 гг. — расширенное судебное разбирательство	3,09
2002 к 2003	3,71
2003 к 2004	1,63
2004 к 2005	1.82
В среднем	2,98

Ключевые советы для успеха

• Дренаж — убедитесь, что планировка позволяет осуществлять полив и дренаж в течение восьми часов.
• Структура почвы — Хорошая структура почвы.
• Влажность почвы — используйте предварительный полив, чтобы обеспечить достаточную влажность почвы при посеве.
• Посев вовремя — сейте рекомендованные сорта в пределах предпочтительного окна посева для вашего местоположения.
• Растениеводство — Стремитесь получить от 35 до 40 растений на квадратный метр.
• Адекватное питание — Внесите P в соответствии с историей выгула, результатами испытаний почвы и целевыми показателями уборки урожая. Приблизительно 40 кг фосфора на гектар требуется для сбора урожая мощностью 4 тонны. Засейте семена подходящим ризобием , чтобы удовлетворить потребности сои в азоте.
• Борьба с сорняками, вредителями и болезнями — Используйте гербициды и пестициды до и после появления всходов, чтобы обеспечить минимальную потерю урожая.Постоянно проверяйте наличие насекомых от всходов до созревания.
• Влажность почвы — проверьте своевременность полива. Убедитесь, что у растений достаточно воды на весь вегетационный период.
• Урожай — Десиканты могут быть полезны для раннего сбора урожая и получения качественного высокоурожайного урожая.

Дата посадки сои, норма высева и ширина рядка

Перед тем, как отправиться в поле этой весной, скачайте бесплатный PDF-файл недавно пересмотренного руководства по агрономии штата Огайо, доступного здесь: https: // stepupsoy.osu.edu/soybean-production/ohio-agronomy-guide-15th-edition Кроме того, ознакомьтесь с другой информацией, связанной с выращиванием сои, на http://stepupsoy.osu.edu.

Дата посадки. Дата посадки сильно влияет на урожайность сои. В 2013 и 2014 годах мы провели испытание сроков посадки на Западной сельскохозяйственной исследовательской станции недалеко от Южного Чарльстона, штат Огайо. В оба года урожай сои снизился на 0,6 бушелей / акр в день при посеве после середины мая. Самым большим преимуществом посадки с 1 по середину мая является закрытие полога, которое увеличивает перехват света, улучшает борьбу с сорняками за счет затенения сорняков и помогает удерживать влагу в почве.

Однако слишком ранняя посадка (до того, как полевые условия станут подходящими) сопряжена с риском. Следует учитывать такие факторы, как затухание и давление бобовых листоедов, а также возможность поздних весенних заморозков. (Наша дата посадки в начале мая на северо-востоке Огайо в 2013 году была повреждена бобовым листоедом и двумя морозами в середине мая.)

Перед тем, как отправиться в поле, подумайте об условиях, в которых вы будете сеять. Прорастание сои начинается, когда температура почвы достигает 50 ° F и влажность присутствует на глубине посадки 1-1.5 дюймов. Не сажайте рано, если почва слишком холодная или влажная. Более медленное прорастание и уплотнение могут свести на нет преимущества более раннего срока посадки. Своевременный посев имеет решающее значение для увеличения урожайности сои, но правильное суждение о полевых условиях играет не менее важную роль для определения потенциала урожайности.

Норма высева. Когда соевые бобы высаживают в мае, конечная (урожайная) популяция от 100 000 до 120 000 растений на акр обычно является достаточной для получения максимальной урожайности.Конечная популяция сои зависит от всхожести, всходов, болезней и воздействия насекомых, конкуренции со стороны других растений и т. Д. В большинстве ситуаций 140 000 семян на акр должны дать урожай не менее 100 000 растений на акр.

Расстояние между рядами. В Огайо большинство соевых бобов высаживают в междурядьях ≤ 15 дюймов. Соевые бобы, выращиваемые в узких рядах (≤ 15 дюймов), имеют тенденцию уступать по урожайности сои, выращиваемой в широких рядах (30 дюймов) из-за повышенного поглощения солнечного света узкими рядами.Ширина междурядья должна быть достаточно узкой, чтобы покров сои полностью покрыл пространство между междурядьями к моменту начала цветения сои.

В нашем исследовании ширины междурядий 2016 года урожайность сои, выращенной в 7,5- и 15-дюймовых рядах, была аналогичной, в то время как урожайность сои, выращенной в 30-дюймовых рядах, была в среднем на на 15-20% меньше. Наше испытание, расположенное на Западной сельскохозяйственной исследовательской станции в округе Кларк, было посажено в конце мая (на фото ниже).