Тюльпан определение – Определение тюльпан общее значение и понятие. Что это такое тюльпан — Агроновости

Содержание

Тюльпан — Вікіпедія

Тюльпан сорту Princess Irene, вирощений на приватному господарстві «Кarma Wervershoof», Нідердланди

Тюльпа́н (Tulipa) — рід багаторічних рослин родини Лілійних. Численні види походять із Центральної Азії, Кавказу, Криму, Малої Азії, півдня Афганістану, Кашміру, Ірану, Іраку, Сирії, Палестини. У Західній Європі у дикому вигляді тюльпани зростають на Балканах, Піренеях, в Італії, на півдні Франції. На території України тюльпани зустрічаються у степовій зоні та серед скель Кримських гір, більшість з них є вразливими та зникаючими рослинами. Зокрема до Червоної книги України занесені такі види: тюльпан змієлистий, Шренка, скіфський, двоквітковий, бузький, дібровний, гранітний. Більшість культурних сортів походить від центральноазійських видів.

Тюльпан — трав’янистий цибулинний багаторічник. Висота рослин коливається залежно від виду і сорту від 10-20 до 65-100 см.

Коренева система: Складається із щорічно відмираючого додаткового коріння, розташованого на підковоподібній нижній частині донця. У молодих цибулин (до першого цвітіння) формуються столони — порожнисті структури, на дні яких розташована дочірня цибулина. Зазвичай столони ростуть вертикально вниз, рідше вбік.
Стебло

Представлене трьома формами: денце, столон і генеративний пагін, що несе квітки і листя. Стебло прямостояче, циліндричне, заввишки від 5-20 до 85-100 см

Листя

Подовжено-ланцетове, зелене або сизувате, з гладкими або хвилястими краями і легким восковим нальотом. Жилкування дугове. Нижній лист найбільший, верхній, так званий прапор-лист — найменший. У тюльпанів Кауфмана (Tulipa kaufmanniana), Грейга (Tulipa greigii), Микели (Tulipa micheliana) та їх садових форм верхній бік листя прикрашений фіолетово-бурими, пурпуровими цятками або штрихами, смугами, що надає рослинам особливу декоративність. У дорослої квітучої рослини зазвичай 2-4(5) листів, які розташовані в нижній частині стебла. У молодих рослин (до першого цвітіння) єдиний лист розвивається до кінця вегетації. Зачатки листя закладаються в заміщуваній цибулині дорослої рослини в період вегетації, а зростання триває в наступному сезоні.

Квітка

Зазвичай одна, але є багатоквіткові види (Tulipa praenstas, Tulipa turkestanica) і сорти від них, на квітконосі яких 3-5 квіток і більше. Квітка правильна, двостатева, оцвітина з шести вільних листочків, тичинок шість, з подовженими пиляками; товкачик з верхньою тригнізною зав’яззю, коротким стовпчиком і трилопатевим рильцем. Квітки видових тюльпанів частіше червоні, жовті, рідше білі. Забарвлення сортових тюльпанів найрізноманітніше: від чисто-білої, жовтої, червоної, пурпурової, фіолетової і майже чорної до поєднання двох, трьох або декількох барв. Часто основа пелюсток забарвлена в інший колір, що відрізняється від основного, що утворює так зване «дно» квітки. Форма квітки теж різноманітна: келихоподібна, чашовидна, овальна, лілієвидна, махрова (піоновидна), бахромова, зірчаста. Квітки великі, завдовжки до 12 см, діаметром від 3 до 10 см, а в повному розкритті у видових тюльпанів до 20 см. Квітки тюльпанів широко розкриваються на сонці і закриваються вночі і в похмуру погоду.

Плід

Багатосім’яна коробочка тригранної форми. Насіння плоске, трикутне, коричнево-жовте, розташоване горизонтально у два ряди в кожному гнізді коробочки.

За ритмом сезонного розвитку тюльпани відносяться до весняних ефемероїдів. Їх зростання і розвиток триває 80-120 днів: з початку квітня і до кінця червня, коли засихає наземна частина. Вегетація тюльпанів починається з відростанням листя у квітні, відразу після танення снігу. Цвітіння настає в середньому через 20-30 днів після початку вегетації. Тюльпани, що є типовими ефемероїдами, дуже чутливі до температури, менше до вологи і майже невибагливі до інших чинників, що впливають на зростання і розвиток рослин.

Тривалість цвітіння залежить від температури повітря. У більшості рослин вона становить 12-14 днів. В період цвітіння при тривалій дії температури понад 25 °C у тюльпанів спостерігається різке скорочення вегетації, йде відмирання квітконосного пагона і обкоркування зовнішньої луски у замінних цибулин. За нормальних температурних умов від кінця цвітіння до закінчення вегетації проходить 4-5 тижнів.

Стебло, квітка, листя і коріння — однорічні, тобто живуть одну вегетацію. Цибулина, на відміну від них, — 2,5 року, протягом цього часу формується її зміна — замінна, дочірня цибулина, а також дещо дрібніших цибулинок — діток. Розмножується тюльпан, окрім насіння, ще цибулинками — дітками, що розвиваються при основі стебел у землі.

Яскравість фарб, витонченість форми і простота обробітку зробили тюльпан одним з найулюбленіших садових квітів. Для озеленення садів і парків тюльпан є універсальним рослиною, сфера його використання дуже широка: тюльпани висаджують у квітниках і бордюрах, під деревами і на альпійських гірках, оформляють ними балкони і садять в вазонах на вулицях. Велике розмаїття сучасних сортів може задовольнити найвибагливіші смаки квітникарів. Серед видів і сортів тюльпанів є такі, що ідеально підходять для висадки в квіткові бордюри та на альпійські гірки та ті, що будуть мати чудовий вигляд на фоні високорослих багаторічників або декоративних чагарників.

Лише деякі декоративні рослини можуть змагатися з тюльпанами за різноманітністю форм квітки. Рослини з простою келихоподібною формою квітки добре виглядають у групових насадженнях під деревами, серед газону, з них можна створювати природні квіткові поляни.

Зазвичай тюльпани висаджують на клумби, в квітники, в бордюри або під деревами, на газоні. Традиційним і зручним стало поєднання тюльпанів з однорічними рослинами. Зазвичай на звільнені місця в квітнику висаджують підготовлену розсаду однорічних рослин, а коли літники закінчують свою вегетацію, на їх місце в жовтні знову садять тюльпани. Такий прийом часто використовується при оформленні скверів і парків, коли вся або більша частина клумби засаджується тюльпанами, а після їх відцвітання це місце займають однорічні рослини. Такий спосіб посадки непридатний для невеликих садів і дачних ділянок, але величезний килим з одноколірних тюльпанів на великих площах справляє сильне враження — це ефектний прийом, яким часто користуються озеленювачі.

Якщо Ви хочете зробити свій квітник більш різноманітним і використовуєте в саду багаторічні рослини, то можна застосувати ущільнюючу посадку. У цьому випадку між зростаючими в квітнику кущами декоративних багаторічників залишають так звані кишені, які потім заповнюються тюльпанами. Тюльпани висаджують невеликими групами так, щоб по закінченні їх вегетації, коли листя тюльпанів жовтіє і в’яне, в квітнику не були помітні ці непривабливі місця.

У квітниках не обов’язково викопувати тюльпани кожен рік. Можна залишити їх на одному місці 2-3 роки. Під час висадки тюльпанів у квітниках або бордюрах слід уникати прямих ліній і строгих геометричних форм — краще садити їх групами з неправильними обрисами країв. Традиційним і перевіреним є поєднання тюльпанів з такими рослинами, як фіалки і незабудки. Для цих цілей підбирають однотонні сорти фіалок, а до них за принципом контрасту або навпаки, тон в тон підбираються сорти тюльпанів. Небесно-блакитні незабудки можуть служити прекрасним тлом для червоних, білих або жовтих тюльпанів і завжди підкреслюватимуть їх строгість і елегантність. При ярусному розміщенні рослин краще використовувати високорослі, крупноквіткові тюльпани з класу Дарвінових гібридів або Тріумф-тюльпанів.

Для посадки на альпійській гірці або в рокарії ідеально підходять дикоростучі тюльпани, що відрізняються невеликою висотою, стійкістю до хвороб і, крім того, не потребують щорічної викопки. Рано квітнуть і прекрасно виглядають серед каміння тюльпани з класів Кауфмана, Фостера і Грейга.

Використовувати тюльпани можна не тільки для висадки у відкритий ґрунт, але і для посадки в контейнери, вазони, для оформлення балконів. Для цього з осені контейнери наповнюють ґрунтом і в них висаджують великі, здорові цибулини. Взимку контейнери з цибулинами зберігають у темному, холодному приміщенні. Можна зберігати ємності з цибулинами на балконі, але тоді їх потрібно ретельно укрити. У березні — на початку квітня, коли на поверхні ґрунту з’являться перші сходи, контейнери виставляють на постійне місце. Після відцвітання тюльпанів на їх місце підсаджують інші рослини. Дуже важливо при вирощуванні рослин в контейнерах уникати перезволоження ґрунту, тому на дні кожної ємності потрібно зробити хороший дренаж.

Тюльпани — традиційні рослини для зимової вигонки і незамінні для зрізки. Багато видів тюльпанів розводяться як улюблені декоративні рослини, особливо популярні вони були в XVII столітті, коли і цінувалися досить дорого.

Азійська батьківщина[ред. | ред. код]

Перші відомості про тюльпани ми зустрічаємо в Персії. Серед таджиків, чия мова відноситься до іранської групи, існує щорічне свято тюльпанів Сайри лола. Тепер важко встановити, які види стали предками перших окультурених рослин, але можливо, це були дикорослі тюльпани Геснера (

Tulipa gesneriana) і Шренка (Tulipa schrenkii) поширені в Малій та Середній Азії. З Персії тюльпани потрапили в Туреччину, де їх називали «лале» (тур. Lale). Ім’я Лале досі є найпопулярнішим жіночим ім’ям в країнах Сходу. У Туреччині уперше стали займатися селекцією цих рослин. До XVI століття було відомо вже близько 300 сортів тюльпанів. Європейці уперше познайомилися з тюльпаном у Візантії, тюльпан є одним із символів спадкоємиці Візантійської імперії — Туреччини.

Перші тюльпани в Європі[ред. | ред. код]

У 1554 посланець австрійського імператора в Туреччині Огьє де Бюсбек відправив велику партію цибулин і насіння тюльпанів до Відня. Спочатку вони вирощувалися у Віденському саду лікарських рослин, директором якого був професор ботаніки Шарль де л’Еклюз (Charles de l’Ecluse, 1525—1609). Займаючись селекцією, Еклюз розсилав насіння і цибулини усім своїм друзям і знайомим. У 60-ті роки XVI століття торговці і купці завезли їх в Австрію, Францію, Німеччину. З того часу почалося тріумфальне завоювання тюльпанами Європи. Спочатку тюльпани розводили при королівських дворах, вони стали символом багатства і знатності, їх почали колекціонувати. Пристрасними любителями тюльпанів були Рішельє, Вольтер, австрійський імператор Франц II, французький король Людовик XVIII.

Тюльпани в Голландії[ред. | ред. код]

У Голландії перші екземпляри Tulipa gesneriana з’явилися в 1570, коли Еклюз на запрошення приїхав працювати в Голландію і разом з іншими рослинами захопив цибулини тюльпанів. Це послужило початком безумного захоплення тюльпанами цілого народу, відомого під ім’ям тюльпаноманії. За рідкісні екземпляри цієї квітки платили від 2 000 до 4 000 флорінів; існує розповідь про один екземпляр, за який покупець віддав цілую пивну в 30 000 флорінів. Ціни встановлювалися на харлемській біржі, де тюльпани стали предметом спекуляції. На початку XVII століття протягом трьох років здійснено було угод на тюльпани більш ніж на 10 млн флорінів. Багато промисловців кидали своє виробництво і бралися за розведення тюльпанів. В результаті відбувалися крахи, гинули стани і уряд вимушений був прийняти заходи проти цієї манії. І в суспільстві надмірне захоплення породило реакцію; з’явилися особи, що не переносили байдуже виду тюльпанів і що винищували їх нещадно. Остаточно припинилася ця манія, коли стали поширюватися англійські сади і різні нові квіти. Нині в Голландії можна насолодитися тюльпанами в парку Кекенхоф.

Вивчати дикорослі тюльпани в місцях їх природного зростання почали в XV столітті. У Греції, Італії і на півдні Франції виявлені тюльпан Дідьє (Tulipa didieri) і тюльпан зеленоквітковий (Tulipa viridiflora). Від них пішли оригінальні лілієцвітні тюльпани. У 1571 році перший опис садових тюльпанів зробив швейцарський ботанік К. Геснер. Пізніше, в 1773 році, садові тюльпани в його честь були об’єднані К. Ліннеєм під збірною назвою Tulipa gesneriana (Тюльпан Геснера).

Широке культивування диких видів почалося услід за відкриттям і вивченням їх в природі на початку XVIII століття. Проте справжня селекційна робота з тюльпанами почалася лише наприкінці XIX століття. Величезна роль в цьому належить директорові Петербурзького ботанічного саду У. Л. Регелю (1815—1892). Зі своїх поїздок Центральною Азією він привіз до Петербургу багато видів і описав їх в книзі «Флора садів». Завдяки йому види середньоазіатських тюльпанів уперше потрапили в Голландію, Англію, Францію, Німеччину і Америку, де звернули на себе увагу селекціонерів, ставши пращурами більшості сучасних сортів.

Класифікація культурних тюльпанів[ред. | ред. код]

Відповідно до Міжнародного реєстру найменувань тюльпанів, прийнятого в Голландії в 1981 році, сучасна Єдина класифікаційна система тюльпанів розділена на 4 групи (залежно від термінів цвітіння), що включає 15 класів:

I група — ранньоквітучі

Клас 1. Прості ранні тюльпани — виникли в результаті відбору високорослих рослин з першого класу європейських тюльпанів Дюк ван Толь. Для сортів цього класу характерними ознаками є ранні строки цвітіння, здатність до вигонки в січні-лютому місяцях, висота рослин 25 см, квітки відносно теплих відтінків (жовті та червоні), чашоподібної або овальної форми. До класу відносяться більше 150 сортів, таких як Брілліант Стар, Крістмас Марвел, Кайзерскрон, Хедлі та інші.

Клас 2. Махрові ранні тюльпани — характеризується відносно невисокими рослинами 15-25 см з махровими квітками теплих відтінків з низьким, як правило, коефіцієнтом розмноження. Використовуються для вигонки в горщиках, для ландшафтного оформлення. Всього нараховується 124 сорти, серед яких Карлтон, Мурильйо максіма, Данте, Електра, Етна, Хітуна.

II група — середньоквітучі

Клас 3. Тріумф-тюльпани — виникли від схрещування Дарвінових тюльпанів з Простими ранніми, а також з Брідерами і Котедж. Рослини цього класу є більш високорослими ніж Прості ранні, але цвітіння в них відбувається на кілька днів пізніше. Відрізняються відносно великою келихоподібною квіткою, більшою висотою (40 см), здатністю до вигонки в середні і пізні строки. Відомо близько 520 сортів. Сюди відносяться сорти Альбурі, Бандунг, Бліцард, Лакі Страйк, Корнефорос, Пілес Пінк, Фіделіо та інші.

Клас 4. Дарвінови гібриди — включає 92 сорти, які відіграють велику роль в промисловому вирощуванні. Сорти Апельдорн, Голден Апельдорн очолюють список десяти найбільш вирощуваних сортів в Голландії (12,1 % і 7,2 % займаної під тюльпанами площі). Характерними ознаками класу є: великий габітус всіх частин рослини, пружність листя, відносно ранні строки цвітіння, здатність до вигонки. Квітки переважно червоних тонів, інколи жовтих, кремових, двокольорових. Крім названих відомі такі сорти як Джевел оф Спрінг, Ерік Хофсьє, Голланд Глорі, Тендер Бьюті, Конінгін Вільгельмін та інші.

III група — пізньоквітучі

Клас 5. Прості пізні тюльпани — характерними ознаками є високорослість рослин (60 см- і вище), квітки келихоподібної форми, обов’язково з квадратною основою і широкими закругленими пелюстками. Мають високий коефіцієнт розмноження. Забарвлення різноманітне. Широко використовуються сорти Діксіс Фейворіт, Деметр, Моуст Майлз, Світ Хармоні, Мунстрак, Едванс та інші.

Клас 6. Лілієквітні тюльпани — характерною рисою сортів цього класу є витончена видовжена квітка з відігнутими і загостреними на кінцях пелюстками. До класу відносять 63 сорти, до яких відносять Алладін, Марієтта, Ред Шайн, Уайт Тріумфатор, Жаклін та інші.

Клас 7. Бахромчаті тюльпани — характерноюознакою є наявність бахроми на краях листочків оцвітини. Походження бахроми пов’язане з мутаційним процесом, крім цього, ознака успадковується при схрещуванні бахромчастих тюльпанів з сортами інших класів. Вього зареєстровано 50 сортів. Найбільш відомими є Бургунді Лейс, Майя, Нью Лук, Уінгс, Фрінжид Бьюті, Фрінджид Апельдорн.

Клас 8. Зеленоколірні тюльпани — виникли від дикорослого виду T. viridiflora, завдяки якому його сорти-гібриди мають екзотичний вигляд: зелена спинка листочків оцвітини в кольоровій облямівці — рожевій (Артист, Ґренландія), білій (Коот Леді), червонуватій (Голлівуд), жовтій (Самурай). Клас включає 33 сорти.

Клас 9. Рембрандт-тюльпани — об’єднує сорти з строкатим забарвленням, незалежно від їх походження. До групи відносять 38 сортів.

Клас 10. Папужні тюльпани — мають великі широко відкриті квітки з глибоко порізаними краями пелюсток переважно трьох кольорів: жовтого, червоного і зеленого. Висота рослин 40-, пізньоквітучі. До класу відносять 74 сорти, серед яких Блек Перрот, Ориндж Фейворіт, Тексас Голд, Тексас Флейм, Фарадей.

Клас 11. Махрові пізні тюльпани — сучасні сорти відрізняються квіткою півонієподібної форми, міцним високим квітконосом(45-).Відомими сортами є Маунт Текома, Бонанза, Ніцца, Ерос.

IV група — види тюльпанів і їх гібриди

Клас 12. Тюльпан Кауфмана, його різновиди і гібриди — сюди відносяться сорти-клони від тюльпана Кауфмана, а також його гібриди з тюльпанами Грейга, Фостера та іншими видами. Висота рослин 12-. Квітки великі, келихоподібної форми. Забарвлення різноманітне. Деякі сорти погано розмножуються. Відмінною рисою є ранньоквітучість, зимостійкість і стійкість до більшості вірусних хвороб. Найбільш відомими сортами є Анцілла, Белліні, Дуплоза, Корона, Скарліт Бейбі, Шекспір.

Клас 13. Тюльпан Фостера, його різновиди і гібриди — включає в себе сорти-клони і гібриди тюльпана Фостера с іншими видами і сортами видів садових тюльпанів (Дарвінових, Тріумф, Мендель). Забарвлення квітки переважно червоного кольору, інколи жовте або рожеве. Форма квітки подібна до Дарвінових гібридів. Зареєстровано 77 сортів, серед яких Істер Глорі, Істер Парад, Данс, Тулон, Хонороуз, Юромаст.

Клас 14. Тюльпан Грейга, його різновиди і гібриди — сорти відрізняються міцним листям, великими оцвітинами яскравого кольору і відігнутими назовні широкими пелюстками. До класу нараховують 205 сортів, в тому числі Донна Белла, Ред Рідінг Худ, Рокері Мастер, Маргарет Хербст.

Клас 15. Дикорослі види тюльпанів, їх різновиди і гібриди — клас включає в себе всі коли-небудь інтродуковані види тюльпанів, іх різновиди та сорти, що мають габітус диких тюльпанів. Це переважно ранньоквітучі, невисокі рослини придатні до вирощування на альпінаріях, скельних садах. Деякі види і різновиди використовуються в селекції.

Тюльпани відрізняються коротким періодом активного росту. В середньому він складає 90 — 110 днів. За цей час рослина не тільки формує стебло і квітку, але й формує цибулину. Майбутній розмір цибулини і наявність в ній поживних елементів залежить від життєдіяльності коренів в період інтенсивного росту, а також від механічного і гранулометричного складу ґрунту, ступені його зволоженості.

Підготовка до садіння. При виборі ділянки треба пам’ятати про біологічні особливості тюльпанів. Ділянка має бути відносно рівною, тому що в весняно-осінній період в западинах може застоюватись вода, що може призвести до гниття цибулин або в подальшому до вимерзання.

Ділянка має бути добре освітленою. Нестача світла може призвести до витягування та викривлення стебел, рослини втрачають декоративність, цибулини не досягають нормальних розмірів, вироджуються.

Ділянка має бути захищена від дії сильних та холодних вітрів, що скорочують період цвітіння та викликають ламкість рослин.

Успіх вирощування тюльпанів в багатьому залежить від ґрунтово-кліматичних умов. Це рослини помірного клімату, не вимогливі до складу ґрунту. Найкращими є лесовидні суглинки. Кислі ґрунти годяться тільки після вапнування. Важкі глинисті ґрунти можна поліпшити внесенням великої кількості піску. Корисно додати в землю торф, компост і гнойовий перегній 2 — або 3-річної витримки. Свіжий гній застосовувати не можна ні перед посадкою, ні в підгодівлях, ні для мульчування — це часто призводить до опіку коренів і грибних захворювань, ліквідувати які вдається тільки за допомогою великих доз фунгіцидів, небезпечних як для здоров’я людей, так і для навколишнього середовища. У зв’язку з тим, що тюльпани дуже чутливі до надмірного зволоження, необхідний гарний дренаж ділянок і полів, щоб у весняні і осінні місяці на них не було застою води. Надмірне зволоження веде до ушкоджень кореневої системи, яка характеризується незначним числом коренів і відсутністю кореневих волосків. В умовах перезволоження коріння гинуть через нестачу кисню, і врожай цибулин різко скорочується. Для обробітку придатні ділянки, де немає, паводкових і дощових вод. При підготовці ділянок слід вносити річковий пісок і торф з рН-6 ,5-7, 0. Ґрунт повинен добре пропускати вологу і надлишок її має легко видалятися. Вирощування тюльпанів на легких ґрунтах значно скорочує витрати праці на посадку і прибирання цибулин. Ґрунт обробляють на глибину до, що сприяє оптимальному розвитку кореневої системи. Тому поступово, протягом кількох років, глибину оранки доводять до. Для запобігання зараження рослин грибними та бактеріальними захворюваннями тюльпани вирощують у сівозміні, повертаючи їх на колишнє місце не раніше ніж через 5-6 років.

Удобрення. При підготовці ділянки основні добрива (азоту, фосфору, калію) вносять під пар або під попередню культуру. Точну кількість добрив розраховують за даними аналізу ґрунту. Надмірно високі дози мінеральних добрив можуть призвести до засолення ґрунту, погіршення його структури, що негативно впливає на розвиток рослин. На малоструктурних землях для поліпшення структури ґрунту рекомендується за три роки до посадки тюльпанів вносити органічні добрива (150—200 т/га) у вигляді гною, компостів та ін. Оптимальним вмістом основних елементів живлення вважають наявність у ґрунті 80-90 мг фосфору, 9-12 мг азоту і 120—130 мг калію на повітряно-сухого ґрунту. При нестачі елементів живлення відсутню кількість вносять з розрахунку обсягу ґрунту на глибину орного горизонту з урахуванням його механічного складу. Якщо добрива вносять без попереднього аналізу ґрунту, то потрібно враховувати їх кількість, внесену в попередні роки. Якщо попередники удобрювали інтенсивно, то дози фосфорних і калійних добрив зменшують. Якщо при підготовці ґрунту були використані органічні добрива, то мінеральні добрива вносять в меншій кількості. На супіщаних ґрунтах мінеральні добрива вносять раніше, ніж на піщаних. При внесенні добрив враховують, що після посадки восени частина їх вимивається дощами (більш інтенсивно на легких ґрунтах), а частина елементів перетворюється на малодоступну для рослин форму і залишається невикористаною. Для підживлення через місяць після посадки цибулин проводять повторний аналіз та за нестачі окремих елементів вносять їх у вигляді підгодівлі восени або навесні ще по снігу.

Посадковий матеріал. У період росту особливу увагу приділяють вибракуванню хворих і потворних рослин. Екземпляри, що відстають у рості (зазвичай хворі), видаляють. Це відіграє значну роль, тому що одна хвора цибулина при посадці може заразити інші. В період зберігання цибулини сортують за розмірами. Висаджують цибулини за розміром. Це дає можливість здійснювати механічну обробку рослин в період вегетації та в збиральний період. Цибулини протруюють розчином ТМТД (0,4-0,6 %) на протязі 15-20 хвилин. Також можна використовувати Фундазол (0,2 %), Топсін-М (0,2 %), Каптан (1 %) на протязі 30 хвилин. Ґрунт можна обробити формаліном за 10-20 діб до висадки цибулин з нормою 250 мл 40%-го формаліну. Післяобробки ґрунт рекомендують мульчувати або накрити плівкою.

Посадка. Цибулини висаджують в добре зволожений ґрунт восени при температурі 6-. Для укорінення цибулин необхідно 15-20 днів, тому необхідно звернути увагу на те щоб рослини добре укорінились до настання перших заморозків. При настанні перших заморозків рекомендовано проводити мульчування ґрунту. Небажано вирощувати тюльпани на одній ділянці більше 4-5 років, тому що це сприяє нагромадженню в ґрунті хвороб і шкідників.

Догляд за тюльпанами. При появі перших проростків проводять уважний огляд. Рослини з ознаками хвороби або ті, що мають відхилення в рості і розвитку видалять разом з грудкою землі. До кінця танення снігу проводять перше підживлення (NPK в розрахунку 1:2:1 або 2:2:1, що залежить від вмісту азоту в ґрунті та передпосадкового обробітку). Друге підживлення проводять в період бутонізації, третє — під час масового цвітіння калієм і фосфором (з розрахунку 1:1 по 30-35 г/м²). В період цвітіння проводять достовірність сортової колекції. Для цього зіставляють декоративні ознаки квітучих тюльпанів з описами, наявними в довідниках. У сумнівних випадках рослину краще видалити з ділянки, щоб попередити сортове засмічення колекції.

У господарствах, де тюльпани вирощують для отримання посадкового матеріалу застосовують декапітацію рослин — на початку цвітіння обламують квіткові головки. Своєчасне видалення квіток зберігає запаси поживних речовин у цибулинах і підвищує їх врожайність. Зламані квіти треба прибирати з ділянки, так як вони можуть стати джерелом зараження ґрунту сірою гниллю та іншими хворобами.

Викопування цибулин. Голландські фахівці вважають, що слід викопувати тюльпани тоді, коли зовнішня луска стає світло-коричневою, але ще не висихає повністю. У цей період цибулини більш стійкі до фузаріозу. Цибулини викопують і складають у скриньки. Цибулини повинні лежати не щільним шаром, а так щоб було забезпечено їх добре провітрювання. На 1-2 доби скриньки з цибулинами залишають на відкритому повітрі в затінених місцях. Потім землю, відмерлі старі коріння і луски видаляють, сортують цибулини і поміщають у сховище.

Зберігання цибулин. У виробничих умовах існують спеціальні сховища, де підтримується необхідна температура, вологість і вентиляція повітря. Протягом перших 25-30 днів вологість має бути не більше 70 %. Необхідно інтенсивне провітрювання (10-15 разів на годину). Це запобігає появі плісняви і загнивання цибулин. Приміщення, де зберігаються цибулини, не повинно мати денних джерел світла.

Вигонка тюльпанів. Для вирощування в теплиці важливий етап підготовки цибулин. Після викопування рослина переживає 3 періоди розвитку: спокій, укорінення цибулин і активну вегетацію. Перший тиждень після викопування їх потрібно зберігати при звичайній температурі (до 33°С), але пізніше потрібна більш низька температура — близько 17°С. До посадки цибулини потрібно зберігати при температурі не вище 12°С.

Субстратом для посадки цибулин може служити: чистий річковий пісок (саме їм користуються голландські квітникарі), торф, суміш річкового піску і торфу, вермикуліт, перліт, суміш річкового піску і садової землі. Субстрат повинен мати нейтральну реакцію (рН=6,5-7) і не містити солей, що ускладнюють розвиток кореневої системи. Товщина шару субстрату не повинна бути більше 8 см.

Висаджують тюльпани у скриньки в суміш землі, піску і перегною в рівних частинах. Щоб виростити тюльпани в теплиці, їм потрібно спочатку забезпечити температуру близько 12°С. Це найкраща температура для проростання та закладки квіткових бутонів. А після проростання і бутонізації її підвищують до 17-18°С. Коли цибулини почнуть проростати і дають паростки близько 5 см, скриньки переносять у теплицю. Строки вигонки в теплиці залежать від бажаних строків цвітіння. У середньому на вигонку потрібно 15-20 діб.

Зрізання та зберігання. Квіти зрізують у фазі бутонізації, коли бутон починає набувати забарвлення вранці до поливу зі всіма листками біля основи стебла і поміщають в приміщення при температурі 5-6 °С. Якщо зрізка вийшла недостатньо високою, і надалі не планується збереження цибулин після вигонки, висмикують рослини цілком, разом з цибулиною. Зрізавши дінці і очистивши стебло від цибулинних лусок, можна подовжити зрізку на 5 см-. В господарствах, де вирощується велика кількість рослин використовують спеціальне обладнання для зрізки та упакування тюльпанів.

Існує два способи зберігання зрізаних тюльпанів — сухий і у воді. При необхідності тривалого зберігання потрібно віддавати перевагу першому. І в тому, і в іншому випадку рослини продовжують зростання, тому рекомендовано залишати простір при укладанні зрізки в ящики.

Сухе зберігання: Зрізані квіти загортають у папір (10-50 шт) і поміщають в темний холодильник без води при температурі 2-3°С і вологості повітря 96-98 %. В цих умовах квіти можуть зберігатися протягом 2 тижнів, повільно продовжуючи зростання, не втрачаючи при цьому декоративних якостей. Перед роботою з квітами зрізи стебел оновлюють, знову загортають у папір і ставлять у воду.

Зберігання у воді: Витримати рослини в холодній воді добу при температурі 8°С, а краще 0,1 % розчині кальцієвої селітри. Стебла набувають міцність, а квіти зберігаються довше. Якщо квіти зацвіли рано, можна зберігати їх 1,5-2 тижні у воді зі снігом, в темряві при температурі 20°С.

Тюльпани допомогли їм вижити[ред. | ред. код]

Упродовж останніх місяців Другої світової війни в Європі через блокаду нацистів були перекриті всі водні шляхи, якими перевозили їжу до головних міст західної частини Нідерландів.

Зазвичай людина потребує десь 1600—2800 калорій на день, але станом на квітень 1945 року, денний раціон деяких осіб, які проживали в Амстердамі, Делфі, Гаазі, Лейдені, Роттердамі та Утрехті, становив близько 500—600 калорій. Тому багато-хто в той час їли цибулини тюльпанів. Вони були дуже жорсткі. І хоч їх варили на малому вогні, вони не ставали м’якшими. Та все ж їх їли, ретельно пережовуючи. Через кілька днів після вживання цієї страви в людей боліло горло, і аби зменшити подразнення до цибулин додавали цукровий буряк, або моркву, якщо вони в них були.

Порція цибулин тюльпанів вагою 100 грамів містить 148 калорій, 3 грами білків, 0,2 грами жиру та 32 грами вуглеводів. Власне саме завдяки цим огидним на смак цибулинкам, багато людей в Нідерландах пережило голод.^[2]

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
Сорти квіткових і декоративних культур / Пількевич А. В. — К., 1986. — 142с.
Морфологія плодів та насіння квіткових рослин світової флори / Й. Й. Сікура, А. Й. Сікура, В. В. Капустян. — Київ : Знання України, 2008. — Т. Кн. 4. — 80 с. — ISBN 978-966-316-213-3.
Агротехніка вирощування тюльпанів / К. В. Удод. Дипломна робота ОКР Бакалавр «Агротехніка вирощування тюльпанів в фермерському господарстві «Karma Wervershoof» (Нідерланди), Суми, 2014 — 62 c.

Определение тюльпан общее значение и понятие. Что это такое тюльпан

Тюльпан — это класс растений, который является частью семейства лилейных . Этот род состоит из более чем ста видов, которые характеризуются своими большими листьями и уникальным цветком с шестью лепестками.

* Это естественный антигипертензивный : способность тюльпана выводить из организма жидкости организма делает это растение идеальным ингредиентом для лечения гипертонии. Во многих аптеках и травниках продается настойка гибискуса, очень подходящий продукт для борьбы с этой проблемой;

* Идеально подходит для лечения респираторных заболеваний : тюльпан является очень эффективным противокашлевым средством. Чтобы достичь этого эффекта, достаточно поместить кипящую воду в емкость подходящих размеров, чтобы образовался пар, и добавить несколько капель экстракта гибискуса. Простуда, бронхит и грипп — это другие респираторные заболевания, которые можно лечить этим растением;

* борется с пищеварительными заболеваниями : гастрит, изжога и расстройство желудка, среди других проблем пищеварительного тракта, которые вызывают воспаление или раздражение слизистых оболочек, могут значительно улучшиться после употребления настоя тюльпана. Рекомендуется принимать по две чашки в день, пока симптомы не исчезнут;

* укрепляет кожу головы : одной из наиболее распространенных проблем является выпадение волос, а с помощью настоя тюльпана можно уменьшить его естественным путем.

«Tulipán», с другой стороны, является названием песни испанской Amaia Montero и является частью ее первого сольного альбома, который был выпущен в 2008 году .

В Аргентине Tulipán — это марка презервативов и интимных гелей. Компания была основана в 1989 году и спустя шесть лет выпустила первый в стране интимный гель.

Тюльпан (кресло) — Википедия

«Тюльпан» (англ. Tulip Chair, также англ. Stem Chair) — кресло (стул повышенной комфортности), разработанное в 1955—1957 годах американским художником и архитектором финского происхождения Ээро Саариненом (1910—1961), одна из наиболее известных его разработок в области промышленного дизайна. Имеет одну ножку, напоминает бокал для вина. Находится в производстве до настоящего времени (2018)^[1].

Кресло отличается необычным видом, футуристическим дизайном, а также применением инновационных для своего времени материалов^[1]. «Знаковое» кресло с органическими (биоморфными) чертами^[2], «икона дизайна»^[1]. Входит в коллекцию Нью-Йоркского музея современного искусства^[3].

Сааринен вспоминал, что большая часть той мебели, которую он видел вокруг, его не удовлетворяла: даже если в помещении использовалась современная мебель, множество мебельных ножек и человеческих ног превращали, как ему виделось, пространство в некие трущобы; если же ножки стульев были выполнены из металла, они выглядели в глазах Сааринена как трубопроводы^[4]. «Ножки стульев и столов, — говорил Сааринен, — создают уродливый, сбивающий с толку, беспокойный мир; и я бы хотел эти трущобы очистить»^[3]. В своих работах Сааринен вдохновлялся идеями органической абстракции, основанной на использовании в произведениях искусства округлых (плавных, свободно-текучих) линий и очертаний, подобных тем, которые можно встретить в природе. Ещё в 1940 году Сааринен и его друг Чарлз Имз получили первый приз на конкурсе «Органический дизайн в домашней обстановке» за совместный проект мебели для гостиной^[2].

Кресло «Тюльпан», вариант с подлокотниками (1956)

После Второй мировой войны, когда появились новые пластичные материалы и технологии обработки^[2], Сааринен продолжал работать в области промышленного дизайна. С конца 1940-х до конца 1950-х годов по заказу нью-йоркской компании «Нолл»^[d] он работал над различными мебельными коллекциями и отдельными предметами мебели, включая несколько серий кресел и столов. В 1955—1956 году им было разработано кресло «Тюльпан»^[1], вошедшее в коллекцию Pedestal (с англ. — «Пьедестал»), работа над которой была завершена в 1957 году. В эту коллекцию вошло несколько типов столов (обеденный, приставной и журнальный, каждый из которых был представлен вариантами как с круглыми, так и с овальными столешницами), два кресла «Тюльпан» (с подлокотниками и без), а также табурет «Тюльпан». Вся эта мебель отличалась тем, что каждый предмет имел лишь одну стеблевидную ножку, круглую в основании^[5]. Как писал сам Сааринен, кресла с одной ножкой были им разработаны, чтобы «более грациозно соединить человека с полом»^[4].

Известно, что Сааринен в работе над креслом сначала делал большое число набросков и эскизов, затем создавал уменьшенные копии из глины. Прототипы Сааринен тестировал на родных и близких в своей гостиной^[1].

Единая поверхность, которую образуют сидение и спинка кресла, по своей форме подобна лепестку некоторых сортов тюльпана

Кресло представляет собой конструкцию, похожую на бокал вина на ножке^[4], дополненный мягкой съёмной подушкой. Своё название, «Тюльпан», кресло получило в связи с формой своей верхней части, которая подобна форме лепестка некоторых сортов тюльпана^[1].

Работая над этой коллекцией, Сааринен пытался воплотить в жизнь свою давнюю концепцию «один предмет — один материал», однако полностью это не удалось. Хотя кресло и выглядит единым цельным, его верхняя часть (спинка и сидение) изготовлена из формованного стекловолокна, а нижняя — из алюминия, покрытого пластиком^[3].

Сидение и основание кресла «Тюльпан» сочленены по типу «связного контраста живописного типа» — такая разновидность контраста подразумевает, что две разомкнутые формы соединены как «неразрывная последовательность, в которой… начало и конец тщательно спрятаны»^[6]. Для стекловолоконного сидения и мягкой подушки используется контраст другого типа — так называемый «производный контраст», при котором элементы, несмотря на то, что находятся в отношении контраста, проявляют сходство (в данном случае — сходство формы)^[7].

Как форма кресла, так и материалы, использованные для его изготовления, были для своего времени принципиально новыми^[1].

Права на производство кресел «Тюльпан» принадлежат компании «Нолл», однако на рынке неоднократно появлялись аналогичные кресла других производителей, обычно сделанные целиком из пластика. На оригинальных изделиях на основании выбит логотип компании «Нолл», а на некоторых экземплярах ранних версий кресла была прикреплена алюминиевая пластина с автографом Сааринена^[1].

На футуристический облик кресла довольно быстро обратили внимание деятели кинематографа, работавшие в фантастическом жанре. Так, в сериале «Звёздный путь», который выходил с 1966 по 1969 год, кресло «Тюльпан» используется в интерьере космолёта «Энтерпрайз». Среди других фильмов и сериалов, в которых можно увидеть это кресло — «Люди в чёрном» (1997), «Kingsman: Секретная служба» (2015), «Марсианин» (2015), «Винил» (2016)^[1].

В Финляндии в рамках единой европейской серии 2010 года «Европейская архитектура» была выпущена серебряная памятная монета номиналом 10 евро «Ээро Сааринен и финская архитектура», посвящённая 100-летию со дня рождения архитектора. На аверсе монеты изображено стилизованное изображение арки «Врата на запад» в Сент-Луисе, которую Сааринен спроектировал в 1947 году, а на реверсе — стилизованное изображение кресла «Тюльпан»^[8].

↑ ¹ ² ³ ⁴ ⁵ ⁶ ⁷ ⁸ ⁹ Маслова, 2018.
↑ ¹ ² ³ Демпси, 2008, «Органическая абстракция», с. 181.
↑ ¹ ² ³ MoMA, 2004.
↑ ¹ ² ³ . Organic abstraction : [арх. 07.02.2018] : [англ.]. — Washington State University. — Дата обращения: 21.08.2019.
↑ The Saarinen Pedestal Collection : [арх. 31.08.2019] : [англ.]. — KnollStudio. — Дата обращения: 31.08.2019.
↑ Фрейверт, 2013, с. 20.
↑ Фрейверт, 2013, с. 22.
↑ 10 евро, Финляндия (Ээро Сааринен и финская архитектура) : [арх. 01.09.2019]. — Информационный каталог евро. — Дата обращения: 01.09.2019.

Обсуждение:Тюльпан — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Проект:Ботаника (Уровень 1, Важность «высокая»)
Статья Тюльпан является частью Проекта «Ботаника», целью которого является создание качественных и информативных статей на темы, связанные с ботаникой. Если в википедии нет статьи на интересующую вас тему, вы можете оставить запрос на её создание на этой странице или в песочнице проекта «Ботаника». Если вы хотите помочь проекту, то можете отредактировать статью, к которой относится это обсуждение, или создать (улучшить) статьи из списка статей на ботанические темы, ожидающих своего создания и улучшения, а также из песочницы проекта «Ботаника». Любой участник может добавить себя в список участников проекта «Ботаника».
Полезные ссылки

Важность статьи: высокая. Уровень: 1.	Пояснения к оценкам

Хорошая статья,но не везде понятная для простого человека.Много сложных названий и мало пояснений чего они обозначают. 86.62.109.243 13:45, 3 марта 2009 (UTC)30281 86.62.109.243 13:45, 3 марта 2009 (UTC)

Перенос сообщения без ответа с ВП:СО[править код]

это не совсем ошибка роато лучше и вообще обычно формулу пишут русскими буквамие примеру формула семейства лилейные:О 3+3 т6 П1:околоцветник,тычинка,пестик
Автор сообщения: Андреева Арина 188.134.61.0 19:13, 14 декабря 2010 (UTC)

—Алекс^обс 12:45, 10 января 2011 (UTC)

В сомнениях о месте и объёме раздела «жизненный цикл». Статья и так уже длинна́. С другой стороны, тема ежегодной смены поколений в иных секциях «не раскрыта». Стоит ли дополнять «жизненный цикл» описанием этой ежегодной катавасии (а она детально описана для многих видов и, вот беда, существенно отличается от вида к виду) — или, напротив, порезать нынешнее изложение? Retired electrician 18:11, 27 декабря 2014 (UTC)

А про тюльпаноманию напишете? У нас есть совместный проект с «Бизнес-журналом», который публикует на своих страницах интересные викистатьи по экономике и смежным темам. Статью о тюльпаномании оторвали бы с руками, я уверен. —Dmitry Rozhkov 19:21, 27 декабря 2014 (UTC)
- Непростая тема для википедии. См. набросок. То есть «мы» знаем, чем тюльпаномания не была. Она не была тем, что описал Маккей, она точно не была тем, что повторяют один за другим экономисты и журналисты. А что было на самом деле — ??? Можно изложить в столбик различные трактовки современных историков, но вот цельной картины сложить не получается (кроме единодушного отрицания Маккея и стенаний о скудности архивных свидетельств). Объяснить устно студентам — легко. А вот излагать это на бумаге без аудиторных вольностей — и не пойму как. Retired electrician 20:05, 27 декабря 2014 (UTC)
На первый взгляд статья очень хороша. Мелкие недостатки проявляются при более внимательном чтении. Видимо, статья нуждается в вычитке опытным корректором. Рекомендую обратиться к Baccy или Olgvasil. Они, кроме всего прочего, принимали участие в вычитке статусных статей проекта Ботаника. С уважением, —Borealis55 20:02, 27 декабря 2014 (UTC)
- Да, великодушных корректоров милости просим! С меня луковицы урожая-2015. Retired electrician 20:06, 27 декабря 2014 (UTC)

От Eruvanda[править код]

Великолепная, прекрасная статья по ботанической тематике. Всего пара замечаний:

Красные ссылки (термины, виды) неплохо бы викифицировать с щаблоном {{не переведено}}. Я викифицировала названия некоторых групп веществ с помощью {{нп5}}. —Eruvanda 18:58, 28 декабря 2014 (UTC)
Гибридизация тюльпана Геснера и видов подрода Eriostemones невозможна. — источник?

С уважением, —Eruvanda 18:58, 28 декабря 2014 (UTC)

займусь в январе. Retired electrician 20:19, 30 декабря 2014 (UTC)

Как правильно указано в статье, тюльпан Геснера и тюльпан Шренка — разные вещи. Однако в статье Тюльпан Геснера, на которую неоднократно ссылается обсуждаемая статья, вид трактуется в устаревшем, опровегнутом ныне смысле, именно как дикорастущий тюльпан Шренка. Неувязочка, однако! —Skrod 07:16, 18 января 2015 (UTC)

Спасибо за поправки. Ссылку на слова Колбинцева на форуме я убрал; если всё же есть консенсус, что именно этот форум цитировать допускается — пусть будет. Статья же о T. gesneriana в работе; собственно, с ней основная проблема — разграничение того, что пишут о садовом тюльпане вообще, в том числе fosteriana, и того, что относится именно к gesneriana. С практической-то точки зрения никакой разницы междут fosteriana и gesneriana нет, и черту не провести никак. Retired electrician 08:23, 18 января 2015 (UTC)

Как это нет никакой разницы между fosteriana и gesneriana? Если видят разницу между gesneriana и дарвиновыми гибридами, то между ним и fosteriana наверняка должна быть разница, по крайней мере для тех, кто когда-нибудь своими глазами видел тюльпаны. —Skrod 09:34, 18 января 2015 (UTC)

У одних fosteriana характерная видовая форма цветка сохранилась, у других утрачена. Вот этих других — только по бирке и можно отличить. Retired electrician 23:18, 18 января 2015 (UTC)

Но это проблема садовой классификации и интродуктора, отнесшего сорт к классу фостеровых. Причём тут вид T. gesneriana? —Skrod 23:24, 18 января 2015 (UTC)

Притом, что масса источников рассматривает не виды, а «садовые тюльпаны вообще». Они, садовые, на 99 % gesneriana, — но допустимо ли обобщать эти источники в статье о виде, закрывая глаза на 1 % других видов? Отказаться от такой вольности можно (или нужно?), но это изрядно сократит корпус возможных источников. Retired electrician 23:34, 18 января 2015 (UTC)

А зачем обобщать все садовые тюльпаны в статье о виде? Достаточно указать какие-то исходные моменты и отметить, что ранее существовавшее мнение о присутствии T. gesneriana в природной флоре Евразии ошибочно. И, кажется, указание на 99% — преувеличение, если отвлечься от фостеровых и других ботанических, значительную долю ассортимента занимают дарвиновы гибриды, которые не геснеровы, и ещё есть T. suaveolens, который вообще непонятно что.—Skrod 06:04, 19 января 2015 (UTC)

По поводу ссылки на форум я не настаиваю. Но, как известно, нет абсолютно авторитетных и абсолютно неавторитетных источников. По крайней мере, эта ветка форума со свидетельствами коллектора и комментариями к протологу позволяет получить представление об обсуждаемом виде. Иначе, мы бы так и считали, что тюльпан Колбинцева «близок к тюльпану Регеля». —Skrod 09:40, 18 января 2015 (UTC)

Тюльпан Грейга — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Тюльпан Грейга

промежуточные ранги

Вид:	Тюльпан Грейга

Tulipa greigii Regel, 1873

Тюльпа́н Гре́йга (лат. Túlipa gréigii) — вид цветковых растений рода Тюльпан семейства Лилейные (Liliaceae)

Описан Э. Л. Регелем с гор Каратау, первоначально в качестве разновидности алтайского тюльпана (Tulipa altaica var. karatavica, 1868) затем, в 1873 году — как самостоятельный вид. Назван в честь Самуила Алексеевича Грейга — президента Российского общества садоводов. Тип в Санкт-Петербурге.

Луковица удлиненно-яйцевидная, 2—4 см диаметром, с красновато-бурыми кожистыми чешуями. Стебель до 50 см высотой, цветонос пушистый.

Листья с темно-фиолетовыми пестринами, в числе 4, реже — 3 или 5.

Цветок изысканной бокаловидной или чашевидной формы, до 10—12 см высотой, наружные листочки околоцветника заострены в пушистый кончик. Окраска — чаще всего красная, иногда оранжевая, ярко-желтая, светло-кремовая. Дно у красных форм — черное или желтое, нередко у светлых форм на внутренней стороне листочков околоцветника — красные или малиновые пятна. Тычиночные нити и пыльники — желтые, черноватые или темно-бордовые.

Плод до 8 см длиной и 2,5 см шириной, число нормально развитых семян — до 313.

Размножение — семенное, очень редко вегетативное.

Цветет с начала апреля до начала июня, плодоносит в июне—июле.

Подгорные равнины и шлейфы гор, глинистые, мелкоземистые, каменисто-щебнистые склоны, до 2400 м над уровнем моря. В природных популяциях нередки спонтанные гибриды с Tulipa kaufmanniana и Tulipa albertii.

От северных пустынь в окрестностях Кызылорды по горам и шлейфам Тянь-Шаня до перевала Курдай (Жамбылская, Туркестанская и Кызылординская области).

Впервые испытан в 1872 году в Петербурге. В 1877 году удостоен диплома первоклассного сорта в Голландии. Первые 15 сортов были получены уже в 1889 году, к концу 60-х годов XX века известно 286 сортов. Широко используется в селекции. Выращивается в ботанических садах стран СНГ и Западной Европы (Голландия, Германия, Англия и др.) В Казахстане — в Лениногорске, Караганде и Алматы (с 1937 года).

В международной классификации сорта этого вида объединены в отдельный класс «Тюльпаны Грейга». Известны природные формы до 70 см высотой, природные махровые и белоцветковые формы и природные гибриды с тюльпаном Кауфмана^[2]. Непременная особенность всех форм и гибридов, природных и культурных — узор из тёмно-красных продольных полос, штрихов и пятен на листьях^[3]. В культуре тюльпаны Грейга цветут рано, но позже тюльпана Кауфмана. К этому классу принадлежит тюльпан с самым крупным цветком^[4] — ‘Orange Giant Sunset’ (2008). При высоте стебля в 20—30 см высота цветка этого сорта составляет 20—25 см^[5].

В 2013—2014 годах в голландских хозяйствах культивировалось 97 сортов этого класса, в совокупности занимавших около 1 % площади плантаций^[6].

Луковицы съедобны. В узбекской и казахской народной медицине применяются лепестки (при головной боли) и плоды (при легочных заболеваниях).

Занесён в Красную книгу Алтайского края. Охраняется в заповеднике Аксу-Джабаглы, ботаническом заказнике Беркара (Жамбылская область) и специализированном заказнике «Красная Горка» (Тюлькубасский район Туркестанской области).

Тюльпан Грейга: информация о таксоне в проекте «Плантариум» (определителе растений и иллюстрированном атласе видов). (Проверено 12 сентября 2012)

Тюльпан прибрежный — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Тюльпан прибрежный

промежуточные ранги

Вид:	Тюльпан прибрежный

Tulipa riparia Knjaz., Kulikov & E.G. Philippov (2001)

Тюльпа́н прибре́жный, также тюльпан приречный (лат. Túlipa ripária) — вид многолетних луковичных травянистых растений из рода Тюльпан семейства Лилейные.

Ареал: в естественной среде произрастает на Среднем Урале.

Экология: в естественных условиях произрастает в поймах рек.

Фенология: цветёт в течение мая, плодоносит в июне—июле.

Луковица имеет яйцевидную форму.

Высота стебля 20—50 сантиметров, листьев 2—3, заострённые отогнутые.

Единственный цветок — поникающий, с заострёнными долями околоцветника, обычно сиреневый, реже жёлтый с пурпурным загаром, основания долей с внутренней стороны жёлтые.

Тюльпан прибрежный — триплоид, число хромосом 2n=36. Кариотип состоит из трёх наборов по 12 хромосом в каждом. 24 хромосомы из 36 образуют пары, остальные 12 хромосом не составляют пар и резко отличаются от них по морфологии. Это позволяет предположить, что тюльпан прибрежный не является автополиплоидом и имеет гибридогенное происхождение^[2].

Указания в Красных книгах регионов России[править | править код]

Обсуждение:Виды рода Тюльпан — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Проект:Ботаника (Уровень список, Важность «средняя»)
Статья Виды рода Тюльпан является частью Проекта «Ботаника», целью которого является создание качественных и информативных статей на темы, связанные с ботаникой. Если в википедии нет статьи на интересующую вас тему, вы можете оставить запрос на её создание на этой странице или в песочнице проекта «Ботаника». Если вы хотите помочь проекту, то можете отредактировать статью, к которой относится это обсуждение, или создать (улучшить) статьи из списка статей на ботанические темы, ожидающих своего создания и улучшения, а также из песочницы проекта «Ботаника». Любой участник может добавить себя в список участников проекта «Ботаника».
Полезные ссылки

Важность статьи: средняя. Уровень: список.	Пояснения к оценкам

Если статью не планируется вставлять в другую статью, то конструкцию {{#ifeq: {{PAGENAME}}|Виды рода Тюльпан|…можно убрать. —Bff 04:56, 29 апреля 2009 (UTC)

Так я поставил в статью Тюльпан шаблон main. Разве этого мало? —Borealis55 09:50, 29 апреля 2009 (UTC)

Я имею в виду, что в статье Виды рода Тюльпан сейчас имеется кусок от конструкции, которую можно использовать, если бы планировалось, что этот спискок будет иметь не только самостоятельное существование, но еще и будет в полном или частичном виде вставляться в другую статью (например, в статью Тюльпан). Этот кусок, наверно, остался от списка Роды семейства Вересковые, который существует и сам по себе, и вставляется (в сокращённом виде) в статью Вересковые. —Bff 10:01, 29 апреля 2009 (UTC)

Понял. Смогу ли я сам удалить его без ущерба? —Borealis55 16:33, 29 апреля 2009 (UTC)

На моём экране низ картинки находится ниже нижнего края начального текста, поэтому и текст, и таблица располагаются друг под другом, а под картинкой ничего нет. Можно поставить {{-}} перед таблицей, но тогда будет небольшая дырка после текста, до начала таблицы. Я бы решил эту проблему, или изменив картинку (чтобы она была горизонтальной, а не вертикальной), или увеличив количество текста перед таблицей (можно добавить информацию об общем количестве видов и т.п.) —Bff 04:56, 29 апреля 2009 (UTC)

Сейчас поставлю {{-}}. На то время, пока абзац наверху не будет дополнен. —Borealis55 09:50, 29 апреля 2009 (UTC)

Планирую нагло и бессовестно захватить этот список для радикальной переделки — благо под рукой последний опубликованный реестр Kew и RHS 2013 года (сайт Kew пока не актуализирован). Никому не помешаю? Retired electrician 09:08, 30 октября 2014 (UTC)

Только желательно бы добавить какую-нибудь сортировку или иерархию по подродам и секциям. Yuriy75 10:11, 30 октября 2014 (UTC)

Подроды — легко, а вот уровень ниже — неспокоен, каждая новая публикация по-своему переворачивает. С ними подождать бы лет тридцать :-)

. Retired electrician 13:28, 30 октября 2014 (UTC)

уточнение: последний и основной источник деление на секции отвергает: «At this time, it does not appear to be necessary or, indeed, warranted to accept sections in subgenus Tulipa» (деление на секции при нынешнем уровне знаний не может быть обосновано, да и не нужно). Retired electrician 18:13, 3 ноября 2014 (UTC)

На Плантариуме, кстати, есть фотки диких растений за авторством самого Владимира Колбинцева. Yuriy75 19:24, 5 ноября 2014 (UTC)

Голландские Tulipa turkestanica[править код]

По мнению Иващенко (из книги) голландские Tulipa turkestanica в культуре это на самом деле Tulipa bifloriformis. Yuriy75 19:39, 5 ноября 2014 (UTC)

Там (у голландцев, не у Иващенко) всё (с этими мелкими видами) перепуталось. Никто не знает сколько разных форм идёт под этим названием. У меня, к примеру, якобы «tarda» стабильно многоцветковая (причём процветает много лет под берёзами безо всяких пересадок). Что за зверушка? неизвестно. Retired electrician 21:59, 5 ноября 2014 (UTC)

Какой из трёх вариантов оставить —

Мне второй (с подзаголовками) больше нравится, но в нём столбец с буковкой для подрода явно излишен. Но и третий ничего. Вообще, классно получилось. Yuriy75 20:07, 13 ноября 2014 (UTC)

Только что переделанный, пока что требующий вычитки список с претензией на ВП:КИСП. Хвала u:Convallaria majalis за розыск источников и u:Yuriy75 за мудрые советы. Очепятки, смысловые неувязки — правьте смело. Вообще тема, как изложено во вводной части статьи, мутная и неспокойная, потому возможны споры о включении в список того или этого. Пришлось ограничиться разумным минимумом современных обзорных работ. Фотографий в списке нет — во-первых, из-за изложенных в статье заморочек с идентификацией, во-вторых — на складе очень мало фото в естественных условиях (а садовые «ботанические тюльпаны» и на вид непохожи на своих диких предков, и генетически сплошь и рядом — неведомы зверушки). Retired electrician 10:01, 17 ноября 2014 (UTC)

T. afghanica, T. batalinii, T. maximowiczii — давным-давно участники проекта Ботаника договорились не сокращать родовые названия при повторении. Ибо ВП:НЕБУМАГА. С уважением, —Borealis55 15:47, 17 ноября 2014 (UTC)

ОК. Как поступают участники проекта «Ботаника» при необходимости перечислить не три, а, скажем, семь видов — так же, разворачивают все имена? Retired electrician 16:12, 17 ноября 2014 (UTC)
- А разницы нет. С уважением, —Borealis55 16:20, 17 ноября 2014 (UTC)
  - Пусть будет так. Оптовые правки — эту и что ещё будет нужно — сделаю на выходных 22-23.11 Retired electrician 20:16, 17 ноября 2014 (UTC)

Vved. и другие общепринятые сокращения ботаников — авторов научных названий. Есть ли смысл в таком оформлении: [[Введенский, Алексей Иванович (ботаник)|Vved.]]? Не достаточно ли просто Vved.? На мой взгляд, это только увеличивает объём статьи. С уважением, —Borealis55 16:20, 17 ноября 2014 (UTC)

Тогда я зелёный текст на зелёном фоне не увижу. Да и на других фонах, включая белый, слеповато выходит. Незарегистрированным и тем, у кого подсветка редиректов не включена, это всё не ведомо, но с включенной подсветкой — беда. Хотя, быть может, при обилии зелени (в каждой строке) количество перейдёт в качество и глазам будет проще адаптироваться. Давайте подождём третье мнение. Retired electrician 16:32, 17 ноября 2014 (UTC)

А выше писал про небумага. 🙂 Зачем делать перенаправление, когда это не нужно. Места хватит. — DZ — 20:23, 25 ноября 2014 (UTC)

Прямая ссылка всегда лучше перенаправления—t-piston 18:57, 17 ноября 2014 (UTC)

Есть сомнение в правильности написания слова «тюльпан» в названии рода с заглавной буквы с точки зрения норм русского языка. М. б., всё-таки Виды рода тюльпан? —Humanitarian& 18:59, 17 ноября 2014 (UTC)

Это многократно обсуждалось, но пока в Википедия:Биологические статьи стоит:

Написание русских названий следует правилам орфографии русского языка: допустимо склонять название и писать его со строчной буквы (…среди млекопитающих встречаются…). Для ботанических таксонов, употребляемых в комбинации со своим рангом, название ставится в именительный падеж и пишется с заглавной буквы (например: …для многих представителей семейства Вересковые характерно…, но это не распространяется на другие случаи: …лишь некоторые представители из рода волков предпочитают…).

см. в статье Берёза: «Многие виды берёзы — пионеры заселения вырубок…» но «Род Берёза в коллекциях ботанических садов…».

в принципе, в [узком] контексте этого списка что мелкие буквы, что большие — путаницы не будет. В контексте статьи Тюльпан она может возникнут. Retired electrician 19:47, 17 ноября 2014 (UTC)