Банан растение: Банан — Википедия – Банан домашний как вырастить в домашних условиях, уход, выращивание из семян

Банан – описание, виды и сорта, выращивание, польза, фото

Эти вкусные желтые плоды созревают в гроздьях на высоких травянистых кустах с широкими, раскинутыми в стороны, листьями. Несмотря на значительную высоту растения, бананы относятся к травам. В этой статье – все о растении банан, агротехника выращивания этой культуры в комнатных условиях.

Ботаническая справка

Высокие травы с широкими листьями — вот так выглядит растение в природе.

Musa — многолетние растения с травянистым стеблем, которые чаще всего встречаются в тропических районах Юго-Восточной Азии. Наибольшее количество видов встречается на Малайском архипелаге, на островах Японии. С помощью людей бананы распространились по миру, можно встретить растения в Средиземноморье и на Кавказе.

Род, который включает до 70 видов банановых растений, причислен к семейству Банановые. Все представители рода выглядят аналогичным образом:

• Высота — от 2 до 9 метров, существуют разновидности бананов, вырастающие до 12 м.
• Размах кроны – до 6 метров.
• Стебель – ложная трубка, образованная влагалищными листьями. Вокруг основного стебля развивается несколько замещающих побегов, один из них на следующий год, когда центральная трубка отомрет после плодоношения, станет главным стволом.
• Листья – продолговатые, мягкие, гладкие. Обычно цвет листовой пластинки – зеленый, но некоторые сорта имеют красноватую окраску изнанки листьев. Листья банана очень непрочные, при сильном ветре наблюдаются многочисленные повреждения, нарушающие целостность листовой пластинки.
• Корни – длинные, прочные, разветвленные, достигают в длину до 1,5 метров.
• Цветы – цветоносы у банана длинные, развиваются внутри ложного стебля, образованного влагалищами широких листьев. Соцветие имеет форму кисти, которая состоит из цветков двух типов: мужские – более мелкие, расположены на макушке, женские – крупные, прикреплены возле основания грозди. Оба типа цветов имеют одинаковое строение – 3 чашелистика и З, сросшиеся в воронку, лепестка. Мужские цветы отцветают очень быстро, лепестки опадают, оставляя открытым верхнюю часть соцветия.
• Плоды – развиваются только из женских цветов. Их размер, масса и окраска кожуры отличается в зависимости от сортовой принадлежности. Форма плодов банана может быть цилиндрической, продолговатой или трехгранной. Известны сорта с длиной зрелых плодов от 3 до 40 см. Незрелые плоды имеют твердую мякоть с запахом травы, по мере созревания мякоть бананов приобретает характерный аромат и вкус.

Цветоводы-любители высаживают семена бананов дома, о том, как правильно вырастить эффектное растение в комнатных условиях, расскажем ниже.

Агротехника выращивания банана в комнате

В комнате выращивают низкоролые сорта.

Мечтая о выращивании банана в комнатных условиях, необходимо четко представлять, что это достаточно объемное растение, которому для успешного роста потребуется простор и хорошее освещение. Сорта банана для комнатного выращивания, конечно, не так огромны, как природные виды, но все-таки могут вырасти выше 1 метра.

Местоположение

Созрел богатый урожай.

Для банана в комнате нужно выделить самое светлое место, стоит помнить о значительных габаритах растения, когда банан повзрослеет, ему может понадобиться значительная площадь. Если рядом с планируемым местом выращивания банана расположены радиаторы отопления, необходимо принять меры по дополнительному увлажнению воздуха в период отопительного сезона, ведь тропическое растение не сможет справиться с сухим воздухом, что скажется на состоянии листьев.

Нельзя располагать горшки с растущим бананом на сквозняке или в пределах работы климатической техники. Дело в том, что листья банана очень быстро ломаются и рвутся от механических воздействий, а рваные концы листовых пластинок выглядят неряшливо и не украшают растение.

Свисающие листья могут привлекать внимание домашних животных, играя, кошки могут повредить когтями тонкие листья, поэтому горшок с растением необходимо поставить так, чтобы животные до него не смогли добраться.

Освещение

Идеальное место для банана на юго-западных и западных окнах. Южные подоконники подходят тоже, но в апогей летней жары следует притенять растение, ведь молодые листья банана могут получить ожоги. Летом растение можно выставить на балкон, где интенсивность освещения выше, но не следует забывать о защите от ветра.

Температура

Гость из тропиков привык на родине жить в комфортных условиях, требуемая температура для выращивания бананов должна круглый год поддерживаться в диапазоне от +25 до +30 °C. Исключение составляют зимние месяцы, когда растению слегка понижают температуру содержания (+20 °C).

Полив

Растущие бананы любят обильный, но редкий полив, поэтому следует подождать, когда почва в горшке основательно подсохнет. Нельзя доводить субстрат до полного высыхания, иначе на листьях растения могут появиться черные пятна.

В летнее время достаточно поливать растение отстоянной мягкой водой 1-2 раза в неделю. В зимнее время количество поливов сокращают.

Увлажнение

Бананы в природе произрастают в тропическом климате, где постоянно поддерживается высокая влажность воздуха. В комнате придется подумать об увлажнении воздуха вокруг растения. Сделать это можно очень простым способом – поставить под горшки с бананами широкие поддоны, наполненные влажным керамзитом. Полезно несколько раз в день увлажнять воздух вокруг растений из пульверизатора.

Если поставить комнатный банан возле аквариума с рыбками, это тоже поможет снизить сухость окружающего воздуха. Можно выращивать растение неподалеку от декоративных фонтанчиков.

Очень хорошо реагирует растение на увлажнение листьев, которое полезно проводить в летний сезон не менее 1 раза в сутки.

Почва

Цветущая банановая кисть.

Для выращивания культуры подойдет любой рыхлый грунт из магазина, при этом субстрат должен обладать нейтральной кислотностью – экзотическое растение не отличается прихотливостью.

Если грунт готовят самостоятельно, смешивают составляющие в соответствии со следующим рецептом:

• Листовая земля – 2 ч.
• Дерновая земля – 1 ч.
• Торфяной грунт – 1 ч.
• Крупный песок — 1 ч.
• Вермикулит – 0,5 ч.
• Кокосовое волокно – 0,5 ч.

На дно посадочных емкостей, которые нужно выбирать в соответствии с состоянием корневой системы банана, обязательно укладывают слой дренажа. Для дренажа можно использовать битые черепки, мелкий керамзит, гальку. Необходимо принять всесторонние меры, чтобы корни растения не замокали.

Пересадка молодого банана проводится 2 раза в год, весной и осенью, потому что растение бурно развивается, быстро наращивая зеленую крону и разветвленную корневую систему.

Подкормка

Интенсивно растущий банан требует периодических подкормок минеральными и органическими веществами. В летнее время растение удобряют с периодичностью 1 раз в неделю. Зимой подкормку не вносят совсем.

Если растение зацвело, его удобряют фосфорными удобрениями, во время формирования и созревания плодов понадобится внести калий.

Что делать, если у банана…

Красноватые пятна на листьях — это нормально.

Домашние бананы отличаются устойчивостью к возникновению заболеваний, но только при соблюдении правил ухода за экзотическим растением. Обо всех нарушениях в уходе растение сразу сообщит хозяину своим внешним видом.

• Остановка в росте – две причины могут вызвать прекращение роста травянистого куста: тесный горшок с бедным грунтом и недостаток солнечного света. Лечение: пересадка в сбалансированный грунт, увеличение горшка и продолжительности освещения.
• Появление черных пятен на листьях – одной из основных причин считается переувлажнение грунта. Обильные пятна на листьях сигнализируют об отмирании корней. Лечение: удаление загнивших частей корневой системы, смена грунта, упорядочение режима полива.
• Обсыхают листовые пластинки по краю – растение сообщает, что в помещении слишком сухо. Лечение: увеличить увлажнение воздуха вокруг растения.
• Пропадает главный побег – это нормальное явление, особенно если внизу наблюдается появление замещающих отпрысков.
• Появление темных пятен на молодых листьях – не стоит пугаться, некоторые сорта комнатного банана в молодом возрасте имеют красноватую окраску листьев, которая исчезает со временем.

Если внимательно осматривать своих комнатных питомцев, можно сразу определить недостатки содержания растения, что поможет растению нормально развиваться.

Размножение

Семена замачивают на 2 суток и дольше.

Если у вас в коллекции еще нет банана, а завести экзотическое растение очень хочется, можно попробовать вырастить его из семян.

Семена банана – небольшие орешки, защищенные твердой скорлупой, которая препятствует прорастанию сеянцев. Чтобы усилия по выращиванию культуры из семян увенчались успехом, стоит провести операцию скарификации – нарушение покрывной скорлупы механическим или химическим способами.

Для механической обработки покрывной скорлупы необходимо приготовить мелкую наждачную бумагу или пилку для ногтей с абразивным слоем.

Сначала семена банана замачивают в теплой воде, выдерживая не менее 2 суток, после чего аккуратно надпиливают скорлупу.

После обработки их сразу высаживают в небольшие горшочки по одному в смесь песка, торфа, кокосового волокна и мха в соотношении 1:1:0,5:0,5. Горшки с семенами помещают в тепличку. Прорастание сеянцев может затянуться надолго, обычно молодым растениям требуется от 1 до 3 месяцев, чтобы появиться на свет.

Если есть возможность достать отростки от взрослого банана, то необходимо очень аккуратно провести их отделение от материнского куста. Очень важно, чтобы зеленые отводки имели часть корневища с корнем, тогда можно гарантировать высокую приживаемость молодых саженцев.

Высаживают саженцы в легкую землю в небольшие горшки, после разрастания корней проводят перевалку растения в большие емкости.

Чудесное комнатное растение послужит украшением светлых комнат.

Трава Банан (Musa). Растение — великан

Банан – растение, на котором растут одноименные плоды, самые популярные из выращиваемых фруктов. Люди начали культивировать бананы много тысячелетий назад: одни исследователи называют дату в восемь тысяч лет, другие говорят более чем о девяти.
Среди культивируемых сельскохозяйственных растений  банан находится на четвертом месте в мире, уступая лишь трем злакам  (рису, кукурузе и пшенице). Трава банан: цветок и завязь  >

Систематика и названия

Род Банан (латинское название Musa) принадлежит к классу Однодольных, отделу Покрытосеменных растений. К этому роду относится более шестидесяти видов  дикорастущих бананов. В культуре используются не более десяти видов, основные из которых Musa acuminata (банан заостренный) и Musa Х  paradisiaca (банан райский).
Банан райский – это не природный вид, а созданный человеком гибрид, на основе нескольких диких видов. Поскольку этот процесс происходил несколько тысяч лет назад, ученые не могут достоверно сказать, какие дикорастущие виды послужили основой для этого гибрида.
На основе Musa acuminata и Musa Х  paradisiaca селекционным путем выведены сотни разнообразных сортов, которые отличаются размерами, вкусом, окраской и даже содержанием органических компонентов.
Количество диких видов определить сложно: многие виды считают подвидами, гибридами или вариациями. Одни ученые считают, что род Банан включает в себя 40-45 видов, другие называют цифру выше 70. Плантпция бананов  >

Природный ареал и современное распространение

Все дикорастущие виды бананов произошли из двух центров возникновения культурных растений: тропического и восточноазиатского. Это территория Кореи, Японии, Южного Китая, островов Юго-Восточной Азии (Малайский архипелаг),  Индии, Индокитая.
В настоящее время бананы распространены в тропических, субтропических и экваториальных  областях Старого и Нового света.
Бананы могут расти практически везде, при наличии тепла, питательных субстратов и влаги (большие листья способствуют сильному испарению воды).
Некоторые виды бананов обладают достаточной холодоустойчивостью, и могут выдерживать температуры до 0 градусов. Их интродуцировали на Кавказе и ЮБК, но используют лишь в декоративных целях: плоды этих бананов не успевают созревать в теплый период. Плоды растения банан называются бананами  >
Примечание: существует единственный, необычный вид банана, который происходит из Абиссинии (запад Африки).

Советуем почитать:                                            Чем полезны бананы   
Кофейное Дерево Аравийское                            Как вырастить банан дома
Персея американская (Авокадо)                        Что приготовить из банана

Морфология банана

Жизненная форма банана – многолетнее травянистое растение, стебель которого расположен под землей. Вертикальный «ствол» образован листьями, расположенными по спирали,  которые входят один в другой. Высота банана зависит от сорта или разновидности, может достигать 8-10 м, но есть и декоративные карликовые формы, которые выращивают в горшках. Их высота 50-70 см. 
Корневая система банана мочковатая, хорошо развита в ширину  (до 5 м), но в глубину проникает всего на 1-1,5 м. Из-за такой корневой системы растение часто страдает от сильных ветров, которые вырывают его из грунта. Поэтому на банановых плантациях в преддверии сильных ураганов растения срезают почти под корень. Бананы быстро отрастают, при подходящих условиях по одному листу в неделю, а хозяевам не приходится высаживать новую плантацию.
Листья банана простые, цельные, без прилистников, с параллельным жилкованием, длиной 2-5 м, шириной до 70 см. При сильном ветре они рвутся, отчего складывается впечатление, что листья рассеченные. Разорванные листья уменьшают парусность, что спасает растение от сильного ветра и ливневых дождей.
Цветы у банана трех типов: мелкие мужские, обоеполые бесплодные средних размеров и крупные женские. Все три типа цветов собраны в одно крупное кистевидное соцветие, размер которого может превышать пару метров.
Цветы располагаются ярусами, каждый из которых собран в гроздь, состоящую из  10-20 цветков.
Женские цветы яркие, розовые, сиреневые или красноватые, очень эффектные, располагаются на верхушке соцветия. Все цветы неправильной формы, трехчленные, трубчатые. Гинецей тоже трехчленный, образует трехкамерную завязь.
Цветы богаты нектаром, они опыляются птицами (орнитофилия) или животными (зоофилия).
У бананов, которые опыляют летучие мыши, цветение начинается вечером. Бананы, которые опыляются другими млекопитающими или птицами, зацветают утром. Цветение банана >
Плоды банана – многосемянные ягоды, они развиваются лишь из женских цветов. Форма плодов обычно трехгранная – по количеству плодолистиков. Большинство подов банана вытянутые (слегка или сильно), загнутые, длиной от 4 до 40 см. Одно плодоносящее соцветие способно дать до 300 штук бананов.
Семена банана односемядольные, твердые, округлые, длиной до 15 мм, коричневого цвета. В природе их распространению способствуют животные – зоохория.
У диких бананов в плодах настолько много семян, что их масса может превышать вес мякоти.
Плодоношение и размножение. Банан — это растение-монокарпик, то есть плодоносит лишь раз в жизни. После цветения и плодоношения наземная часть банана отмирает. Но в процессе роста главного растения, под землей банан образует много спящих почек. Часть из них прорастает, образуя новые особи. Такое вегетативное размножение очень эффективно, поскольку занимает меньше времени, чем размножение семенами. Кроме того, у большинства культивируемых бананов плоды лишены семян, и растения размножаются исключительно вегетативным способом.
Геотропизм. У бананов присутствует редкое биологическое явление – негативный геотропизм. Ось, на которой формируются плоды, растущие вниз, под действием фитогормонов, начинает расти вверх.

Банан — трава или пальма? 

У всех представителей класса Однодольных растений нет камбия, поэтому утолщение происходит за счет вторичной меристемы. У банана нет древесного утолщения, а псевдоствол – лишь части листовых черенков. Трава банан одна из самых высоких в мире >
Еще одна отличительная особенность банана от любого вида пальмы – простые листья. 
Банан принимают за пальму из-за того, что у него гладкий «ствол», а верхушка заканчивается  пучком листьев, как например у взрослой кокосовой или финиковой пальмы.
Высота бананов, тоже поспособствовала заблуждению  людей: Musa itinerans (банан гигантский) может иметь «стебель» диаметром до 2 метров, достигая высоты 12 метров – трудно представить траву такого размера.
Банан – одно из самых больших в мире травянистых растений.

► ЗЕМЛЯНИЧНОЕ ДЕРЕВО

► ПОМЕЛО (ФРУКТ)

© «Сайт о растениях» www.pro-rasteniya.ru

Вернуться в раздел

Если вам понравилась статья, проголосуйте за нее, пожалуйста, с помощью вашей социальной сети — поделитесь с друзьями ↓

< Предыдущая		Следующая >

Бананы, история выращивания, свойства, интересные факты, особенности культуры

07.01.2020

Банан (лат. Musa, семейство Банановые) – одно из наиболее крупных многолетних травянистых растений на нашей планете (может достигать в высоту до 13 м), уступающее пальму первенства в этой категории разве что бамбуку. Название Роду Musa (Банан) дал Карл Линней в 1753 году. Благодаря крепкому, мощному стволу, который на самом деле является псевдостеблем, растение нередко называют банановым деревом. Образуют стебель скрученные спиралью черешки листьев. По мере своего роста – а размер бананового листка может достигать от 2 м до 5 м в длину и 0,6 – 1,0 м в ширину – они раскрываются на самой верхушке растения, чем придают банану сходство с пальмой. 

Привычной средой обитания для банана являются регионы с тропическим и субтропическим климатом. На территории Юго-Восточной Азии и сегодня встречаются его дикие формы, в плодах которых много крупных, твердых семян и мало мякоти. Современные банановые сорта, которые выращиваются с коммерческой целью и предназначены для потребления человеком, представляют собой преимущественно партенокарпические (не имеющие семян в плодах) растения. 

Банановые гроздья, образующиеся в верхней части ложного ствола, могут иметь от 5 до 20 плодов и весить от 30 до 50 кг. Каждый банан, который на самом деле представляет собой многоплодную ягоду, в среднем весит 125 г. Мякоть его содержит около 75% воды и 25% сухого вещества. Бананы являются ценным источником витаминов (А, С, Е, группы В) и минералов (в особенности калия и фосфора, магния, кальция, меди, цинка, марганца, а также железа, селена и натрия). Значительное количество в их составе калия делает бананы слабо радиоактивными. Впрочем, такая доза радиации абсолютно безопасна для человека. Кроме того, они содержат клетчатку, углеводы, белок, липиды, пектины, золу и другие важные для жизнедеятельности организма компоненты. Пищевая ценность 100 г бананового плода в зависимости от сорта растения составляет 89 – 250 килокалорий. 

В некоторых тропических регионах Азии и Африки бананы представляют собой основной продукт питания, причем используются они как для людей, так и для животных (листья, стебли, отходы переработки). Плодоношение культуры происходит без привязки к сезонам, круглогодично, через каждые 6 – 7 месяцев, поэтому банановые плоды, побеги, бутоны, молодые листья очень ценятся местным населением, особенно в периоды отсутствия других источников пищи или неурожая. Их едят не только свежими, но и сушат, варят, жарят, запекают, маринуют. 

Современные исследования подтверждают, что одомашнивание этой культуры произошло около 10 000 лет тому назад в высокогорных районах острова Новая Гвинея, расположенного севернее Австралии, в Океании. Оттуда сорт Musa acuminata banksii, являющийся прародителем большинства культивируемых сегодня растений бананов распространился по всей Юго-Восточной Азии, где он скрещивался с местными сортами. 

Население банановых стран научилось использовать в пищу не только сладкую и сочную мякоть плодов, но и их кожуру. Неприятная на вкус, она обладает высокими питательными качествами, богата минеральными солями, природными сахарами (глюкозой и сахарозой), многими другими полезными компонентами. Высушенная и измельченная до порошкообразного состояния, кожура превращается в ценный пищевой продукт – банановую муку.   

Ещё одно удивительное свойство банановой кожуры: она способна очищать воду и стоки от загрязнений тяжелыми металлами и радионуклидами. Порошок из банановой кожуры в 2007 году был испытан в качестве фильтрующего средства для загрязненной воды, образующейся в атомной энергетике и в производстве химикатов. При добавлении в такую водную среду и тщательном перемешивании в течение 40 минут банановый порошок удалял до 65% вредных примесей тяжелых металлов (например, кадмий в фосфорсодержащих удобрениях). Ещё более высокая степень очистки достигалась при неоднократном его применении. 

С давних времен банановые растения служили источником сырья для производства высококачественного растительного волокна. Известно, что уже в 13-м веке в Японии практиковалось выращивание бананов для производства одежды и домашнего текстиля. Процесс этот очень трудоемкий и требует тщательного соблюдения технологии с применением исключительно ручного труда. Первоначально срезанные побеги и листья банановых растений подвергают термической обработке в щелочном растворе (каустической соде). В зависимости от толщины и степени мягкости, волокна сортируют для дальнейшего использования: более грубые и жесткие идут на изготовление канатов, веревок, полотенец, скатертей, а нежные, мягкие предназначены для производства кимоно (хакама и другой национальной одежды). 

Также банановые растения служат для изготовления бумаги. В стеблях, оставшихся после сбора урожая, содержится до 5% необходимых волокон. Известны два сорта такой бумаги, в первом из которых в качестве сырья используется наружный слой стебля, т. е. банановая кора, а в другом – волокнистая часть неиспользованных плодов и стеблей. Производят банановую бумагу как ручным, так и промышленным способом. 

Впервые в истории бананы упоминаются в письменных документах (буддийские тексты) примерно с 600 года до н. э. Известно также, что в 327 году до н. э. Александр Македонский ел бананы в долинах Индии. Однако в Китае организованные банановые плантации появились только в 3-м веке. В 650 году мусульманские завоеватели завезли бананы в Палестину, и, вероятно, именно арабские купцы поспособствовали распространению растения на большей части Африки. 

В 15 – 16 веках португальские колонизаторы-поселенцы начали систематическую посадку банановых растений на Атлантических островах, в Бразилии и на западноафриканском побережье. Но долгое время этот фрукт оставался неизвестным большинству населения Европы. Именно потому Жюль Верн в 1872 году, в своем романе «Вокруг света за восемьдесят дней» составляет для своих читателей подробнейшее описание экзотических бананов, чем очень способствует их популяризации среди европейцев. 

Сегодня бананы выращивают более чем в 135 странах мира, но неизменными лидерами-экспортерами остаются Индия и Китай, общая доля которых в мировом производстве бананов составляет почти 30%. Главные потребители вкусных плодов этого растения – страны Евросоюза и США. Все три группы современных сортов бананов (десертные, кормовые и технические), широко распространенные и культивируемые в мире, произошли от двух представителей диких бананов: Musa acuminata и Musa balbisiana. Количество банановых сортов в настоящее время уже перевалило за тысячу, среди них можно встретить растения с плодами всех оттенков желтого, красного цвета и даже зеленого в белую полоску. 

Как уже упоминалось, в плодах культурных растений бананов семена почти полностью отсутствуют, т. е. практически все они стерильны, поэтому размножение их возможно только вегетативным путём. Но главный недостаток сортовых бананов кроется не в способе размножения, а в отсутствии у них естественных генных мутаций в результате данного способа размножения, которые позволяют растениям вырабатывать защитные механизмы от воздействия негативных факторов. 

Недостаток генетического разнообразия делает растения уязвимыми к таким грибковым заболеваниям как фузариоз или Панамская болезнь бананов, поражающая корни растения через зараженную почву или воду; черная сигатока, вызывающая пятнистость листьев и приводящая к потере более 50% урожая; бурая гниль (бактериальное увядание), а также к нематодам и некоторым другим патогенным организмам. 

В 1950-х годах, в результате поражения банановых плантаций фузариозом, был утрачен самый популярный на то время сорт бананов «Грос Мишель» (Musa acuminata «Gros Michel»). Спустя более чем полвека подобная ситуация складывается и с растениями сорта «Кавендиш» (Musa acuminata «Cavendish»), что грозит полной потерей мирового бананового рынка. Поэтому ученые продолжают искать возможные варианты новых сортов, устойчивых к вредоносным болезням. 

Не так давно ими был создан десертный сорт «Голубая Ява» (Musa acuminata «Blue Java»), известный на Гаваях как «банан-мороженое», а на Фиджи – под названием «гавайский банан». Это выносливое, устойчивое к грибковым заболеваниям, холодостойкое растение, высота которого находится в пределах от 4,5 м до 6 м, а размеры крупных серебристо-зелёных листьев достигают 2 – 3 м. Название сорта связано с экзотическим сине-зеленоватым цветом кожуры плодов в стадии их неполной зрелости. Полностью созревшие плоды отличаются желтой с серебристым оттенком окраской кожуры и очень нежной на вкус, кремообразной по консистенции мякотью белого цвета, обладающей ванильным ароматом. В кулинарии они хорошо сочетаются с десертами и мороженым. 

Сорт можно выращивать не только для получения вкусных плодов, но также использовать для затенения открытых солнечных террас или создания декоративных насаждений в открытом грунте для тропических, субтропических и мягких умеренных климатических зон с возможным снижением температур от +4°С до –7°С. При более низких температурах рекомендуется выращивать растения «Голубая Ява» либо в закрытом грунте, либо в контейнерах, которые на период похолодания следует перемещать в теплое помещение. В Скандинавии бананы выращивают в специальных теплицах, где им созданы оптимальные условия для роста (освещение, температурный и влажностный режим), а Исландия не только самостоятельно обеспечивает внутренний рынок этими тропическими плодами, но даже отправляет их на экспорт. 

Бананы успешно растут в питательной, влажной, хорошо дренированной почве с невысоким уровнем кислотности. Растения очень солнцелюбивы, легко переносят засуху и зной, но следует учитывать, что недостаточная влажность грунта замедляет их рост. От момента посадки до начала цветения банану требуется от 15 месяцев до 2-х лет. Обычно цветение растения происходит летом. Из псевдостебля появляется цветонос, увенчанный сложным соцветием, которое заключено в околоцветник из сомкнутых темно-бордовых лепестков. Оно включает цветки трех типов: мужские, женские и обоеполые. Бутон с соцветием называют ещё «сердцем банана», и во многих тропических странах из него готовят деликатесные блюда.

В природе бананы опыляются птицами, мелкими млекопитающими и летучими мышами (ночью). Созревание плодов длится от четырех до пяти месяцев. Если количество завязи значительно, то растение нуждается в подпорках, поскольку стебель в этот период ослабляется и может сломаться под тяжестью плодов. Обычно у растений «Голубая Ява» банановые гроздья небольшие, они образуются из 7 – 9 штук плодов. Сами плоды среднего размера, достигают в длину от 18 до 23 см. После плодоношения надземная часть растения отмирает, поэтому её обычно срезают или срубывают, чем способствуют развитию нового побега из спящих подземных почек банана. Продолжительность жизни банана составляет 15 лет и более, но уже у пятилетних растений происходит заметное снижение продуктивности, поэтому их заменяют новыми.

Банан заострённый — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 2 октября 2017; проверки требуют 6 правок. Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 2 октября 2017; проверки требуют 6 правок.

Банан заострённый
Банан заострённый
промежуточные ранги Вид:  Банан заострённый
Musa acuminata Colla, 1820

Бана́н заострённый (лат. Músa acumináta) — многолетнее травянистое растение, вид рода Банан (Musa) семейства Банановые (Musaceae). Является родоначальником современных съедобных бананов (как и Musa balbisiana)^[2]. Человек начал культивировать банан более 8000 лет назад; это один из ранних примеров одомашнивания растений. Происходит из Юго-Восточной Азии.

Банан заострённый был впервые описан итальянским ботаником Луиджи Коллой в книге «Записки Королевской академии наук в Турине» (итал. Memorie della Reale Accademia delle Scienze di Torino) (1820)^[3][4].

Хотя другие авторы публиковали ряд имен для этого вида (например, Линней использовал название Musa sapientum, которое теперь используется для гибрида Musa acuminata и Musa balbisiana), публикация Колла — самая первая и, таким образом, согласно правилам Международного кодекса ботанической номенклатуры, имеет приоритет по сравнению со всеми прочими названиями^[5]. Также Колла был первым авторитетом, который распознал, что оба вида, и Musa acuminata, и Musa balbisiana, были дикими предками современного культурного банана — банана райского (Musa × paradisiaca)^[4].

Юго-Восточные тропики Азии: Индо-Малайская область от Ассама, Бирмы, полуострова Индокитай, Малакки до Австралии. Культивируемые виды от Южного Китая, Индии до Австралии. В Америке, вероятно, появился задолго до Колумба^[6].

Согласно GenBank [1] геном Musa acuminata имеет следующие характеристики:
Размер: 140.42 Мб.
Генов: 2318 .

1. ↑ Об условности указания класса однодольных в качестве вышестоящего таксона для описываемой в данной статье группы растений см. раздел «Системы APG» статьи «Однодольные».
2. ↑ de Langhe E., de Maret P. Tracking the banana: its significance in early agriculture // The Prehistory of Food: Appetites for Change (англ.) / J. G. Hather. — Routledge, 2004. — P. 372. — ISBN 9780203203385.
3. ↑ Colla L. A. Memoria sul genere Musa, e monografia del medesimo // Memorie della Reale accademia delle scienze di Torino. — Torino, 1820. — Т. 15. — С. 333—402.
4. ↑ ^{1 2} Karamura D. A. Numerical Taxonomic Studies of the East African Highland Bananas (Musa AAA-East Africa) in Uganda. — The University of Reading Doctor of Philosophy Thesis. — IPGRI, 1999. — ISBN 2-910810-31-3.
5. ↑ Tenkouano A. Current issues and future directions for Musa genetic improvement research at the International Institute of Tropical Agriculture // Molina A. B., Roa V. N., Maghuyop M.A.G. (Eds). Advancing banana and plantain R&D in Asia and the Pacific. Proceedings of the 10th INIBAP-ASPNET Regional Advisory Committee meeting held at Bangkok, Thailand, 10-11 November 2000. — Los Baños, Laguna, Philippines: International Network for the Improvement of Banana and Plantain — Asia and the Pacific Network, 2001. — Vol. 10. — P. 11-23. — ISBN 971-91751-5-X.
6. ↑ Jeffreys M. D. W. The Banana in the Americas // Journal d’agriculture tropicale et de botanique appliquée. — 1963. — Т. 10, № 5—7. — С. 189—203. — DOI:10.3406/jatba.1963.2705.

Виды рода Банан — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Список видов, входящих в род Банан (Musa)

• Список составлен по данным страницы Complete List of Accepted Species Records сайта GRIN.
• Возможна прямая и обратная сортировка по всем колонкам.

Секция	Латинское научное название	Русское название, дополнительная информация	Синонимы
Musa	Musa acuminata Colla	Банан заострённый[1][2]	Musa cavendishii Lamb.; Musa chinensis Sweet, nom. nud.; Musa nana Lour.; Musa ×sapientum var. suaveolens (Blanco) Malag.; Musa sinensis Sagot ex Baker
Australimusa	Musa ×alinsanaya R.V.Valmayor		Musa banksii × Musa textilis[3]
	Musa arfakiana Argent
Rhodochlamys	Musa aurantiaca Baker
Callimusa	Musa azizii Häkkinen
Musa	Musa balbisiana Colla	Банан Бальбиса, Банан фруктовый[2]	Musa bakeri Hook.f.[4] = Musa balbisiana var. bakeri (Hook.f.) Häkkinen
Musa	Musa banksii F.Muell.	Банан Банкса
Callimusa	Musa barioensis Häkkinen
Musa	Musa basjoo Siebold & Zucc. ex Iinuma	Банан японский, Банан Басио, или Банан декоративный[2]
Callimusa	Musa bauensis Häkkinen & Meekiong
Callimusa	Musa beccarii N.W.Simmonds
Australimusa	Musa boman Argent
Callimusa	Musa borneensis Becc.
Australimusa	Musa bukensis Argent
Callimusa	Musa campestris Becc.
	Musa celebica Warb. ex K.Schum.
Musa	Musa cheesmanii N.W.Simmonds
Rhodochlamys	Musa chunii Häkkinen
Callimusa	Musa coccinea Andrews
Callimusa	Musa exotica R.V.Valmayor
Australimusa	Musa fitzalanii F.Muell.
Callimusa	Musa gracilis Holttum
Musa	Musa griersonii Nolte
Callimusa	Musa hirta Becc.
Ingentimusa	Musa ingens N.W.Simmonds
Australimusa	Musa insularimontana Hayata
Musa	Musa itinerans Cheesman
Australimusa	Musa jackeyi W.Hill
Australimusa	Musa johnsii Argent
	Musa lanceolata Warb. ex K.Schum.
Rhodochlamys	Musa laterita Cheesman
Callimusa	Musa lawitiensis Nasution & Supard.
Callimusa	Musa lokok Geri & Ng
Australimusa	Musa lolodensis Cheesman	Банан лолодский[5]
	Musa lutea R.V.Valmayor et al.
Australimusa	Musa maclayi F.Muell. ex Mikl.-Maclay	Банан Маклая
Rhodochlamys	Musa mannii Baker	Банан Манна
Callimusa	Musa monticola Argent
Callimusa	Musa muluensis M.Hotta
Musa	Musa nagensium Prain
Musa	Musa ochracea K.Sheph.
Rhodochlamys	Musa ornata Roxb.	Банан лавандовый	Musa rosacea hort.
Callimusa	Musa paracoccinea A.Z.Liu & D.Z.Li
Musa	Musa ×paradisiaca L. [= Musa acuminata × Musa balbisiana]	Банан культурный, Банан садовый, Банан кухонный[6], Банан райский, Банан вкусный	Musa dacca Horan.; Musa ×paradisiaca subsp. sapientum (L.) Kuntze; Musa ×paradisiaca var. dacca (Horan.) Baker ex K.Schum.; Musa ×sapientum L.
Australimusa	Musa peekelii Lauterb.
Rhodochlamys	Musa rosea Baker
Rhodochlamys	Musa rubinea Häkkinen & C.H.Teo
Rhodochlamys	Musa rubra Wall. ex Kurz
	Musa sakaiana Meekiong et al.
Callimusa	Musa salaccensis Zoll. ex Kurz
Rhodochlamys	Musa sanguinea Hook.f.
Musa	Musa schizocarpa N.W.Simmonds
Rhodochlamys	Musa siamensis Häkkinen & Rich. H.Wallace
Musa	Musa sikkimensis Kurz	Банан дарджилингский[7] (en:Musa sikkimensis)
Australimusa	Musa textilis Née	Банан текстильный, или Абака
Musa	Musa thomsonii King ex A.M.Cowan & Cowan
Musa	Musa tonkinensis R.V.Valmayor et al.
Australimusa	Musa troglodytarum L.
Callimusa	Musa tuberculata M.Hotta
Rhodochlamys	Musa velutina H.Wendl. & Drude	Банан бархатный[8]
Callimusa	Musa violascens Ridl.	Банан фиолетовый
Callimusa	Musa viridis R.V.Valmayor et al.
Callimusa	Musa voonii Häkkinen
Musa	Musa yunnanensis Häkkinen & H.Wang	Банан Юньнани[источник не указан 3601 день]
Rhodochlamys	Musa zaifui Häkkinen & H.Wang

Банан — Вікіпедія

Бана́н (Musa) — рід багаторічних трав’янистих рослин родини бананових. Його батьківщиною є тропіки Південно-Східної Азії, зокрема Малайського архіпелагу, де він з давніх часів використовується дуже широко. Бананами також називають їстівні плоди цих рослин. Станом на сьогодні різні сорти культигену Musa × paradisiaca^[1], створеного на основі деяких видів цих рослин, культивуються в тропічних країнах і в багатьох з них складають найважливішу частку експорту. Частка бананів серед вирощуваних культур займає четверте місце у світі, поступаючись тільки рису, пшениці й кукурудзі^[2]. Рід об’єднує 40—80 видів (залежно від класифікації), поширених головним чином у Південно-Східній Азії і на островах Тихого океану. Найпівнічніший вид — японський банан (Musa basjoo), родом з материкового Китаю, вирощується як декоративна рослина на чорноморському узбережжі Кавказу, в Криму і Грузії^[3].

Банани — трав’янисті рослини з могутньою кореневою системою, коротким стеблом, що не виступає над землею і 6—20 листками, піхви яких утворюють подобу стовбура. Висота рослин варіює від 2 до 9 м^[2] і навіть вище, що робить їх одними з найвищих (разом з бамбуками) трав у світі^[4]; і не дивно, що багато хто помилково вважає їх деревами. Найвищою рослиною з роду банан вважається вид Musa itinerans — висота рослин його підвиду Musa itinerans var. gigantea може досягати 12 м^[5]. Навколо основного стебла утворюється багато бічних пагонів, один з яких згодом замінює попередній — таким чином відбувається вегетативне розмноження. Коріння численне, волокнисте; у багатому на гумус, пухкому ґрунті воно розростається до 4,9 м у бік і до 1,5 м у глибину^[2].

Листові пластинки великі, м’які, гладкі, довгасті або овальні, з паралельним жилкуванням; розташовані по спіралі. Їх піхви згорнуті в щільну багатошарову м’ясисту трубку, яку називають несправжнім стеблом. У міру зростання рослини, молоде листя з’являється всередині пучка, а зовнішнє поступово відмирає й опадає. При добрій погоді цей процес проходить з великою швидкістю — приблизно один листок на тиждень. У культурних сортів банану листки досягають 275 см завдовжки і 60 см завширшки^[6], вони можуть бути повністю зеленими, зеленими з темно-бордовими плямами або зеленими з верхнього боку і багряними знизу. При сильному вітрі або зливі листя легко рветься уздовж жилок — така адаптація допомагає рослинам виживати в тропічному кліматі. Коли банан готовий до цвітіння, в точці зростання короткого стебла розвивається довгий квітконос, який проходить через несправжнє стебло й услід за листям виходить назовні.

Цвітіння розпочинається через 8—10 місяців після фази активного росту рослини. Суцвіття — кетяг, що нагадує подовжену пишну бруньку фіолетового або зеленого відтінку, на якій біля основи спочатку розташовані великі жіночі, потім — менші за розміром обох статей і на кінці — дрібні чоловічі квітки. Всі квітки трубчасті, неправильної форми, складаються з 3 пелюсток, 3 чашолистків, зазвичай 6 тичинок, одна з яких недорозвинена і не має пиляків; гінецей синкарпний та складається з 3 плодолистків, що утворюють трикамерну зав’язь^[7][8]. Квітки розташовані ярусами, що нагадують пальці рук, і містять у собі велику кількість нектару (до 0,5 г на кожну квітку^[3]). Кожен ярус зібраний у гроно, що складається з 12—20 квіток, розташованих радіально, і прикритий м’ясистим, восковим на дотик листям. У культурних бананів квітки білого кольору, покривне листя із зовнішнього боку фіолетове, а з внутрішнього — темно-червоне. Розкрившись, чоловічі квітки зазвичай дуже швидко опадають, залишаючи верхню частину суцвіття голою, за винятком верхівкової бруньки, що не розкрилась. В диких видів цвітіння починається вночі або рано вранці — в першому випадку їх запиленню сприяють кажани, а в другому — птахи і дрібні ссавці^[3].

Дикий плід у розрізі

Плоди розвиваються тільки з жіночих квіток (двостатеві квітки безплідні)^[8] — розвиваючись, кожний ряд плодів все більше нагадує руки з багатьма пальцями, кожен з яких є товстошкірою, багатонасінною ягодою. Розмір, колір і форма плодів можуть значно різнитись залежно від виду або сорту, але найчастіше вони довгасті, циліндричної або тригранної форми, випрямлені або загнуті. Довжина плоду варіює від 3 до 40 см, товщина — від 2 до 8 см^[2]. Колір шкірки може бути жовтим, зеленим, червоним або навіть сріблястим. М’якуш плода білий, кремовий, жовтий або оранжевий. У незрілому стані він твердий і клейкий, але при дозріванні стає м’яким і соковитим. У культурних форм плід часто позбавлений насіння, тому рослину можна розмножувати тільки вегетативно, проте в дикорослих рослин м’якуш наповнений великою кількістю округлого або загостреного твердого насіння завдовжки 3—16 мм, при цьому його маса може бути більшою за масу м’якуша^[6]. На одній осі може розташовуватися до 300 плодів загальною масою до 50—60 кг^[9]. Для бананів характерний біологічний феномен, відомий як негативний геотропізм, — під час формування плоди під дією сили тяжіння спрямовані вниз, проте у міру зростання під дією гормонів одна або декілька осей починають рости вертикально вгору^[10]. Після закінчення плодоношення наземна частина рослини відмирає.

Вживання в їжу[ред. | ред. код]

У багатьох країнах банани є одним з основних джерел харчування — наприклад, тільки в Еквадорі річне споживання цього продукту становить 73,8 кг на душу населення (для порівняння, в Україні цей показник рівний 0,29 кг). Істотну частку споживання банани також складають у Бурунді (189,4 кг), Самоа (85,0 кг), на Коморських островах (77,8 кг) та Філіппінах (40,6 кг)^[11].

Їстівні сорти бананів умовно поділяються на дві основні групи: десертні, що вживаються головним чином в сирому або сушеному вигляді, і плантайни (або платано), які перед вживанням вимагають термічної обробки. М’якуш десертних сортів дуже солодкий на смак, містить велику кількість вуглеводів, вітаміну C і деякі необхідні для організму мінеральні речовини, такі як фосфор, залізо, калій, кальцій і магній (див. таблицю харчових властивостей нижче). Плантайни (від іспанського слова plantar — «садити») — як правило, плоди із зеленою або червоною шкіркою і крохмалистим, жорстким і несолодким м’якушем; перед споживанням їх смажать, варять або обробляють парою. Окрім вживання в їжу, плантайни часто використовують як корм для домашньої худоби^[12].

Майже всі банани, які вирощуються, (як десертні сорти, так і плантайни) є варіаціями (або сортами) одного культигену (штучного виду, створеного людиною) Musa × paradisiaca, який є гібридом загостреного банана (Musa acuminata), банана Бальбіса (Musa balbisiana) і рідше банана Маклая (Musa maklayi)^[3][12].

Застосування в народній медицині та косметології[ред. | ред. код]

Всі частини рослин банана знаходять застосування в народній медицині. Квітки рослин використовують при лікуванні дизентерії, виразки шлунку і бронхіті. Настій квіток також вживають при діабеті. Терпкий сік рослин допомагає при неврологічних розладах, епілепсії, лепрі, розладах шлунку, сильній кровотечі. Листя молодих рослин має властивість загоювати опіки і рани шкіри. Коріння використовується при лікуванні порушення травлення і дизентерії^[6]. Плоди бананів містять корисні мінеральні речовини і здатні допомогти при анемії (залізо, що міститься в них, сприяє виробленню гемоглобіну), підвищеному кров’яному тиску (калій сприяє його зниженню), депресії, печії (за спостереженнями вчених триптофан, що міститься в банані, сприяє поліпшенню травлення) і передменструальному синдромі.

У косметології шкірку бананів використовують як натуральний засіб для видалення бородавок^[13][14].

Корм для худоби[ред. | ред. код]

Відходи культурних сортів, а також деякі невживані в їжу види цих рослин, часто йдуть на корм свійським тваринам. Недоспілими плодами часто годують велику рогату худобу, хоча такі плоди і мають невеликий послаблювальний ефект. Варені харчові відходи бананів, а також бананове борошно, яке охоче споживають домашні свині. Також іноді банани складають частину раціону бройлерів^[6].

Бананове волокно[ред. | ред. код]

Манільське прядиво, що виробляється з абаки́ (текстильного банану)

З давніх часів банан є джерелом волокна, яке отримують із різних частин рослини. Несправжні стебла (фактично, черешки листків) йдуть на будівництво плотів і подушок для сидінь. У Західній Африці з цих стебел роблять риболовецькі снасті. На Філіппінах бананові волокна додають у тканину, з якої шиють одяг.

Текстиль[ред. | ред. код]

Для виробництва текстилю використовуються різні сорти бананів, з який найбільшу популярність здобув текстильний банан, або абака (Musa textilis) — легке і міцне волокно, отримане з несправжнього стебла цього виду і відоме як манільське прядиво, йде на виготовлення морських канатів і рибальських сітей. Споріднений вид абіссинський банан (Ensete ventricosum), що раніше відносили до бананів як Musa ensete, вирощують в Африці як харчову й одночасно текстильну рослину^[9].

У Японії культивування банана для виробництва одягу простежується як мінімум до 13-го століття. Для цієї мети листя і пагони періодично зрізаються з рослини, поки вони м’які. Для створення пряжі пагони та листя бананів спочатку виварюються в лузі. Різні частини рослини дають волокна різних ступенів м’якості, що використовуються для різних цілей. Наприклад, віддалені периферійні волокна пагонів є найгрубішими, і використовуються для виробництва скатертин, тоді як м’які центральні волокна молодих пагонів використовуються для кімоно і камісімо. Традиційний японський процес виробництва бананового полотна включає багато кроків, і зазвичай виконується вручну^[15].

За методикою, що використовується у Непалі, зрізається ціле стебло бананової рослини, яке розрізається на маленькі шматки, які проходять через процес механічного пом’якшення, механічної витяжки волокон, вибілювання та висушування. Після цього волокна використовуються для виробництва високоякісних килимів, подібних до шовкових, якими особливо відома Долина Катманду. Ці бананові килими тчуть традиційними ручними методами.

Папір[ред. | ред. код]

Бананове волокно також використовується у виробництві бананового паперу. Банановий папір може вироблятися як вручну з кори бананової рослини, що переважно використовується в мистецтві, так і з волокон, отриманих за допомогою промислового процесу зі стебла і непридатних для використання плодів. У світі виробляється велика кількість сировини для виготовлення такого паперу, що використовується далеко не повністю. Проте, ринок бананового паперу зараз зростає. Починаючи з 1988, року костариканські компанії, такі як EcoPaper і Costa Rica Natural Paper виробляють екологічно чистий та якісний папір для ринку канцелярських товарів.

Інші застосування[ред. | ред. код]

Традиційна індуїстська церемонія «прасада» — відповідник традиції пропозиції гостям «хліба і солі». Спеціальна страва подається на банановому листі

Висушену шкірку бананів, завдяки великій кількості таніну, що міститься в ній, використовують як чорну фарбувальну речовину для шкіряних виробів. Вона також застосовується при виготовленні мила, тому що її зола містить вуглекислий калій.

Бананове листя часто служить декоративними елементами в церемоніях буддистської й індуїстської культур. Вони також використовуються як таці або тарілки для традиційної південноазійської їжі, яку вживають без столових приборів у таких країнах, як Шрі-Ланка. Індійці вважають, що банановий листок, на якому подається обід, надає їжі своєрідного смаку.

На півдні Мексики бананове листя часто служить для приготування традиційної страви тамале замість типовішого для цього листа кукурудзи (у листок загортають начинку з м’яса або бобів, і цей «пиріжок» потім варять на парі). Бананове листя часто служить матеріалом для обгортання і пакування продуктів і являє собою своєрідну «парасольку» від дощу. У країнах Латинської Америки ним покривають дахи і навіть застосовують як папір для обгортання при виготовленні сигарет. Крім цього, банановий лист також використовується деякими індійцями як туалетний папір. Деякі фермери вирощують банани виключно для збору врожаю листя.

За довгі роки розведення бананів люди змогли вивести сорти, що мають якнайкращі смакові якості та дають найбільші урожаї, проте при цьому в значній мірі знизили їх різноманітність — інші сорти просто не витримували конкуренції. У результаті широкого поширення набули захворювання і паразити, що вражають лише ці сорти. На відміну від дикорослих видів, культурні рослини здатні розмножуватися лише вегетативним способом, оскільки їх плоди майже не містять насіння. Тим самим, виведення нових сортів, стійких до хвороб і паразитів, є досить складним — для селективного відбору потрібне насіння, а на триста плодів припадає тільки одна насінина. У результаті, хоча й нема загрози припинення існування виду, широкомасштабне вирощування одного сорту, яким зараз є Кавендіш, опинилося під загрозою припинення^[16][17]. Така сама доля раніше вже спіткала інший сорт — Гро-Мішель, найпоширеніший у першій половині 20-го століття.

Хвороби[ред. | ред. код]

Банани сорту Карликовий Кавендіш вражені чорною сигатокою. Малаві, 1999 рік.

Однією з найбільших загроз для бананової індустрії історично була і все ще залишається так звана «панамська хвороба» — захворювання, що викликається грибком Fusarium oxysporum f. sp. cubense. Вперше цей грибок був виявлений у Суринамі, і у 1920-х роках ним були заражені практично всі бананові плантації Центральної Америки, включаючи і Гондурас — найбільшого експортера в ті роки. Грибок мешкає в землі, проте через пошкоджене коріння потрапляє в листя і забарвлює його в жовтий колір, після чого воно відмирає. У 1950-ті роки найпопулярніший сорт бананів Гро-Мішель майже повністю зник під дією цієї хвороби^[18][19]. За словами директора Тайванського дослідницького інституту бананів Хуана Синь-Чуань, «„Панамська хвороба“ — це як рак. Невідомо в точності, чому вона починається, і проти неї немає ефективних засобів»^[20] Єдиний спосіб уникнути розповсюдження цієї хвороби — це ізолювати заражені рослини або використовувати нові необроблені ділянки. В результаті боротьба з грибком привела до знищення мільйонів акрів вологого тропічного лісу^[19]. Проте, боротьба була програна, і Гро-Мішель на переважній більшості територій був замінений іншим сортом, Кавендішем, харчові якості якого, у порівнянні з Гро-Мішель, часто критикуються.

«Тропічна раса 4» (Tropical Race 4, скорочено TR4) — новий штам панамської хвороби, вперше виявлений в 1993 році. Штами Fusarium oxysporum зазвичай отримували номери «рас» відповідно типам бананів, на які вони діють^[21]. Четверта, «тропічна», раса, вже практично знищила плантації бананів сорту Кавендіш у кількох країнах Південно-східної Азії, перш за все Індонезії та Малайзії. Ця хвороба все ще не досягла Америки, але грибки можуть легко переноситися на взутті, одязі або інструментах. Саме так хвороба розповсюджується від однієї плантації до іншої, і ймовірно скоро досягне інших країн. Культурний сорт Кавендіш надзвичайно чутливий до TR4, і через якийсь час його комерційне вирощування, ймовірно, буде припинене через цю хворобу. На жаль, єдиний відомий захист проти TR4 — генетичний опір, якого Кавендіш не має.

Сигатока — захворювання, що викликається паразитичним грибком Mycosphaerella musicola (у конідіальной стадії Cerospora musae). Вперше було зафіксовано в 1902 році в Індонезії на острові Ява. Назву хвороба отримала завдяки долині Сигатока на острові Фіджі, де вона з’явилася в 1913 році. Пізніше грибок потрапив до Латинської Америки, де завдав великого збитку місцевим плантаціям бананів. При зараженні він спочатку викликає дрібні жовтувато-коричневі плямочки на листі, які потім збільшується і набувають темно-фіолетових відтінків. Плоди заражених рослин стають кислими на смак. Захворювання успішно лікується фунгіцидами.

Плоди бананів часто захищають від шкідників пластиковою плівкою, що може бути вкрита пестицидами.

Чорна сигатока — у порівнянні зі звичайною сигатокою, серйозніше захворювання, викликається грибком Mycosphaerella fifiensis var. difformis. Погано піддається лікуванню, до нових фунгіцидів швидко виробляє резистентність і загрожує знищити значну частку всіх вирощуваних бананів^[18]. Хвороба була виявлена у Фіджі в 1963 або 1964 році (за іншими даними в Гондурасі в 1969), до 1973 року розповсюдилася в Латинській Америці й Мексиці, охопила Полінезію, Гавайські острови, Філіппіни, Малайзію і Тайвань^[6]. Хвороба небезпечна для всіх головних культурних сортів як десертних бананів, так і плантайнів, перешкоджаючи фотосинтезу та вбиваючи листя, в результаті чого листя набуває характерного чорного кольору. Через те, що рослинам не вистачає енергії, виробництво фруктів падає приблизно на 50 % або навіть більше, в результаті банани визрівають передчасно, що робить їх непридатними для експорту. Попри активну боротьбу із захворюванням, збитки від нього швидко зростають. На додаток до фінансових витрат, все більше використання фунгіцидів завдає шкоди екологічному стану плантації. Зараз виведені кілька стійких культурних сортів рослини, але вони не отримали широкого розповсюдження через проблеми зі смаком та текстурою плодів. У наш час^[коли?] учені намагаються знайти нові протигрибкові засоби або вивести нові сорти, стійкі до цього захворювання.

Вірус опуклих верхівок банану (Banana Bunchy Top Virus, BBTV) — цей вірус переноситься від рослини до рослини тлями. Він викликає зупинку росту листя, що призводить до збивання листя в купу. Загалом, заражена рослина не дає плодів, хоча в багатьох областях існують м’які штами вірусу, які дозволяють деяке виробництво. Ці м’які штами часто помилково приймаються за наслідки поганих умов культивації або інші хвороби. Зараз не існує лікувальних засобів проти BBTV, проте його ефект може бути мінімізований за допомогою вирощування розсади бананів в захищених умовах, контролю популяції тлі й негайного знищення рослин, що проявляють симптоми хвороби.

Хвороба моко, або бактеріальний вілт, викликається бактерією Pseudomonas solanacearum. Вражає також і інші культури — перець, помідори, баклажани і тютюн^[22]. Хвороба викликає розпад тканин рослин. Поширена головним чином у Західній півкулі, де нещодавно завдала серйозних економічних збитків.

Вплив хвороб на вирощування бананів дуже значний, проте, хоча сорт Гро-Мішель вже не придатний для промислового вирощування, він не зник, і все ще вирощується в областях, де панамська хвороба не знайдена. Також і Кавендіш не знаходиться під загрозою зникнення, але, ймовірно, скоро назавжди залишить полиці магазинів, якщо хвороби зроблять неможливим постачання для глобального ринку. Ще не ясно, чи будь-який теперішній культурний сорт рослини зможе замінити Кавендіш у масштабі, потрібному для задоволення попиту, проте багато програм селекції та генної інженерії зараз спрямовані на створення стійкого до хвороб сорту бананів.

Найбільший вплив хвороби мають на країни, де вирощування бананів націлене перш за все на задоволення потреб внутрішнього ринку. Наприклад, у країнах Східної Африки (Уганда, Бурунді, Руанда), споживання бананів становить значну частину раціону. Так, угандійське слово «matooke» означає одночасно «банан» і «їжа». В минулому культивування бананів було стабільним джерелом їжі та заробітку для більшості місцевих фермерів, але з 1970-х років виробництво в Уганді впало з 15 — 20 тонн на гектар до близько 6 тонн. Ситуація покращується введенням нових сортів, стійких до основних хвороб, але відмінності у смаку значно уповільнюють їх розповсюдження.

Шкідники[ред. | ред. код]

Серед шкідників найнебезпечніші для бананів круглі черви (Nematoda) — ці паразити, що мешкають у ґрунті, проникають у коріння рослин, чим сприяють розповсюдженню в них грибка Fusarium oxysporum і подальшому гниттю. Найбільший збиток плантаціям наносять такі види нематод: Pratylenchus coffaea, Meliodogyne incognita, Scutellonema brachyurum, Helicotylenchus multicinctus, Helicotylenchus nannus, Radopholus similis^[6].

Іншим широко розповсюдженим шкідником бананів є чорний довгоносик (Cosmopolites sordidus). Цей чорний жук розміром 10-15 мм прогризає стебло рослин в їх основі й по ньому прокладає собі тунель вгору. Джерелом зараження зазвичай є вже дорослі рослини, що робить важким видалення заражених рослин з поля, в результаті вихід плодів знижується приблизно на 40 %^[23].

Природні катаклізми[ред. | ред. код]

Крім хвороб та шкідників, загрозу для вирощування бананів несуть бурі та урагани, часті в тропічних районах, де вирощуються банани. Часто циклони завдають значної шкоди банановим плантаціям цілих країн. Наприклад, Австралія відносно вільна від хвороб бананів, і тому забороняє імпорт. Але коли циклон Ларрі знищив значну частину австралійських плантацій в 2006 році, ціни значно зросли через обмежене постачання.

Мистецтво[ред. | ред. код]

• Зображення банану набули досить широкого поширення в мистецтві. На початку 20 століття банан сприймався публікою як екзотичний фрукт з тропічних країн, де тубільці ходять практично голяка. Танцівниця-мулатка американського походження Жозефіна Бейкер, підіграючи таким настроям, виступала в костюмі, зробленому з бананів, внаслідок чого стала однією з найпопулярніших актрис у Франції^[24].

• Ім’я поета Басьо (bashō) в перекладі з японської означає банан. Банан, посаджений у його саду вдячним студентом, став джерелом натхнення в його поезії, також як і символом його життя і дому^[25].
• Пісня, «Так, ми не маємо бананів» (Yes, We Have No Bananas) була написана Френком Сілвером і Ірвінгом Коном і вперше випущена в 1923 році. З того часу пісня була повторно записана кілька разів і була особливо популярна протягом нестачі бананів.

Релігія[ред. | ред. код]

• Рей Комфорт використовував банан як доказ існування бога. Він переконував, що ті факти, що банан легко тримати, його визрівання легко помітити завдяки кольору, його легко очищати, його шкірки легко розчиняються в землі та не дають відходів, вказують що він мав бути створений богом. Комфорт переконує, що цим творцем повинен був бути християнський бог^[26]. Проте, критики вказують на значну різноманітність диких бананів та культурних варіантів, тай названі ознаки переважно є наслідком штучної селекції людиною^[27].

• Крім того, бананове листя часто служить декоративними елементами в церемоніях буддистської й індуїстської культур, що географічно збігаються з багатьма традиційними районами вирощування банану.

Символи та стереотипи[ред. | ред. код]

• Опис людини, що наступає на бананову шкірку, був і є частим елементом комічних ситуації. Наприклад, таке застосування можна побачити у комедії 1906 року «Cal Stewart» або у радянському фільмі «Діамантова рука».

• Через стереотипну асоціацію мавп із бананами, банани використовуються для расистських образ, наприклад банани кидалися під час спортивних змагань за участю африканських спортсменів^[28].

• Банани також жартівливо використовуються як фалічний символ завдяки схожості за розміром і формою. Типовим прикладом є використання на обкладинці дебютного альбому альтернативної групи The Velvet Underground, The Velvet Underground and Nico, де був зображений жовтий підгнилий банан. Це зображення, зроблене Енді Уорхолом, стало дуже відомою обкладинкою альбому у всьому світі^[29]. На оригінальній версії альбому, можна було «почистити» цей банан, а за ним був прихований рожевий фалічний символ.

• На кенійському референдумі про ухвалення конституції 2005 року прихильники проекту використовували як свій символ банан, а супротивники — апельсин^[30][31][32].
• Гривастий вовк — хижий ссавець родини псових — їсть банани^[33].
• У 1930-ті роки в нацистській Німеччині банани були оголошені «непатріотичним» фруктом (необхідна для їх закупівлі валюта використовувалася для інших цілей). У рамках цієї кампанії німецькі лікарі виступали з «попередженнями про шкідливість» банана, вживання якого нібито приводить до «завороту кишок». Розпорядники фруктових магазинів повинні були вивішувати плакати з написом «Справжній патріот їсть німецькі яблука»^[34].
• Естонець на ім’я Майт Лепік став світовим чемпіоном по поїданню бананів на швидкість, з’ївши десять штук всього за три хвилини — для економії часу він їв банани зі шкіркою. Світовий рекорд швидкості поїдання бананів — 81 банан за годину^[35].
• Банан — це улюблений фрукт Метью Белламі.

• 

  Декоративний банан Musa velutina

• Зріз несправжнього стебла банану

• Банан в квітковому горщику

• 

  Бананове фламбе

• Хлібне дерево — подібно до бананів, його недозрілі плоди використовуються як овочі, а стиглі — як фрукти.

1. ↑ Штучний гібрид, що не зустрічаються в дикому вигляді.
2. ↑ ^{а б в г} Species Profiles for Pacific Island Agroforestry. «Musa species (banana and plantain Архівовано 10 листопад 2012 у WebCite» Прочитано 2007-09-15
3. ↑ ^{а б в г} Алексей Шипунов «Класс Однодольные. Банан Архівовано 10 листопад 2012 у WebCite» Moscow State University Botanical Server. Прочитано 2007-09-17
4. ↑ Complete Guide to Bananas. «The Origin of Bananas Архівовано 10 листопад 2012 у WebCite» Прочитано 2007-09-15
5. ↑ Nature Products. Network «Bananas of Yunnan and the Himalaya Musaceae Архівовано 10 листопад 2012 у WebCite» Прочитано 2007-09-22
6. ↑ ^{а б в г д е} Julia F. Morton «Fruits of Warm Climates» 1987. Florida Flair Books. ISBN 978-0-9610184-1-2 онлайн [1] Архівовано 15 квітень 2009 у Wayback Machine.
7. ↑ Food Resource «What is the botany of bananas Архівовано 17 листопад 2007 у Wayback Machine.?» Oregon State University, Corvallis, OR. Прочитано 2007-09-16.
8. ↑ ^{а б} Морщихина С. С. «Семейство банановые (Musaceae)» // Жизнь растений. Т. 6. М.: «Просвещение», 1982. с. 383.
9. ↑ ^{а б} Велика радянська енциклопедія. Банан. онлайн. Архів оригіналу за 30 вересень 2007. Процитовано 30 вересень 2007. 
10. ↑ Complete Guide to Bananas «How to Grow Bananas Архівовано 10 листопад 2012 у WebCite» Прочитано 2007-09-22
11. ↑ дані FAO, 2005 рік
12. ↑ ^{а б} Hands with yellow fingers Bananas and plantains (Musa spp.) Архівовано 10 листопад 2012 у WebCite The Mildred E. Mathias Botanical Garden. Прочитано 2007-09-16
13. ↑ Scion of Zion «The amazing banana Архівовано 10 листопад 2012 у WebCite» Прочитане 2007-09-28
14. ↑ Веда — науки Вед, знання і традиції «Банани — ліки від всіх хвороб Архівовано 24 жовтень 2007 у Wayback Machine.» Прочитане 2007-09-28
15. ↑ Traditional Crafts of Japan — Kijoka Banana Fiber Cloth. Association for the Promotion of Traditional Craft Industries. Архів оригіналу за 20-06-2013. Процитовано 11-12-2006. 
16. ↑ Наука и жизнь. «Бананы вымирают?» № 4, 2006 онлайн Архівовано 12 листопад 2007 у Wayback Machine.
17. ↑ Concern at vanishing bananas Архівовано 19 жовтень 2007 у Wayback Machine. FAO Newsroom, 3 травня 2006.
18. ↑ ^{а б} Бі-бі-сі — Технології «Банани можуть зникнути Архівовано 10 листопад 2012 у WebCite» Опубліковане 2003-01-16 Прочитано 2007-09-23
19. ↑ ^{а б} Popsci.com — Science «Can This Fruit Be Saved? Архівовано 6 липень 2008 у Wayback Machine.» Прочитано 2007-09-17
20. ↑ Government Information Office, Republic of China (Taiwan) Боротьба за конкурентоспроможність Архівовано 21 червень 2004 у Wayback Machine. Прочитано 2007-09-23
21. ↑ Fusarium Wilt (Panama Disease) of Banana Архівовано 12 червень 2011 у Wayback Machine. Secretariat of the Pacific Community, березань 2005
22. ↑ Tim Momol, Prakash Pradhanang, і Carlos A. Lopes «Bacterial Wilt of Pepper Архівовано 10 листопад 2012 у WebCite» University of Florida. Прочитане 2007-09-23
23. ↑ THE Banana weevil Cosmopolities sordius Bioversity International, жовтень 2000.
24. ↑ Офіційний сайт Жозефін Бейкер Биография Архівовано 9 листопад 2007 у Wayback Machine. Прочитано 2007-11-04
25. ↑ Matsuo Basho: the Master Haiku Poet, Kodansha Europe, ISBN 0-87011-553-7
26. ↑ Comfort, Ray (1993). God Doesn’t Believe in Atheists. Bridge-Logos. 
27. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 липень 2007. Процитовано 14 жовтень 2007. 
28. ↑ Green, Alan (4 November, 2002). Society has to change — Barnes (English). BBC SPORT. Архів оригіналу за 07-02-2007. Процитовано 09-12-2006. 
29. ↑ Reva Wolf «Andy Warhol, Poetry, and Gossip in the 1960s» University Of Chicago Press 1997

Абака (растение) — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Абака
промежуточные ранги
Musa textilis Née[en], 1801

У этого термина существуют и другие значения, см. Абака.

Абака́^[2], или Бана́н тексти́льный^[2] (исп. abacá, от тагальск. abaka^[3]; лат. Músa téxtilis), — вид многолетних травянистых растений из рода Банан семейства Банановые (Musaceae).

Родина абаки — Филиппинские острова.

В европейский быт растение входит с 1768 года, когда испанцы организовали его выращивание с целью экспорта волокна. Абаку изначально культивировали только на Филиппинах, с 1920-х годов — и в Индонезии, а также в странах Центральной Америки (Коста-Рика, Гондурас) для получения из влагалищ листьев прочного волокна, которое, как и растение, называется «абака» (другое название — «манильская пенька»^[4]) и применяется для производства тросов, морских канатов (волокно стойко к солёной воде), рыболовецких сетей. Волокнистая часть растения созревает за 18—24 месяца, после чего волокно очищается от коры, высушивается на солнце и может быть использовано в производстве без дополнительной обработки и даже без прядения^[5].

Волокно, получаемое из банана текстильного. Индонезия

Musa textilis Née, 1801, Anales de Ciencias Naturales (исп.)русск. 4: 123.

Синонимы[править | править код]

• Musa abaca Perr. nom. inval.
• Musa amboinensis Miq.
• Musa mindanaensis Miq.
• Musa textilis var. amboinensis (Miq.) Baker
• Musa tikap Warb.
• Musa troglodytarum var. textoria Blanco

1. ↑ Об условности указания класса однодольных в качестве вышестоящего таксона для описываемой в данной статье группы растений см. раздел «Системы APG» статьи «Однодольные».
2. ↑ ^{1 2} Гиляров, 1986.
3. ↑ БСЭ, 1969.
4. ↑ *Андреевъ П. П. = P. P. ANDRÉEFF. Абака. (См. Пенька манильская) // РУССКIЙ ТОВАРНЫЙ СЛОВАРЬ. ПОСОБIЕ КЪ ТОВАРОВѢДѢНIЮ, ЗАКЛЮЧАЮЩЕЕ НАЗВАНIЯ ОБРАЩАЮЩИХСЯ ВЪ ТОРГОВЛѢ ТОВАРОВЪ, ПРОДУКТОВЪ ХИМИЧЕСКОЙ ОБРАБОТКИ, А ТАКЖЕ ПРЕДМЕТОВЪ, ОТНОСЯЩИХСЯ КЪ ТЕХНОЛОГIИ ВОЛОКНИСТЫХЪ И ПИТАТЕЛЬНЫХЪ ВЕЩЕСТВЪ, СЪ УКАЗАНIЕМЪ СИНОНИМОВЪ, КАК НА РУССКОМЪ, ТАКЪ И НА ИНОСТРАННЫХЪ ЯЗЫКАХЪ = DICTIONNAIRE RUSSE DES MARCHANDISES AVEC la table alphabétique des termes étrangers. — Russisches Waaren-Lexikon mit alphabetischem Register der Fremdwörter. — RUSSIAN GOODS-DICTIONARY with ALPHABETICAL TABLE OF FOREIGN TERMS / СОСТАВИЛЪ ДѢЙСТВИТЕЛЬНЫЙ ЧЛЕНЪ ИМПЕРАТОРСКАГО РУССКАГО ТЕХНИЧЕСКАГО ОБЩЕСТВА, ИНЖЕНЕРЪ-ТЕХНОЛОГЪ П. П. Андреевъ. — С.-ПЕТЕРБУРГЪ = S.-PÉTERSBOURG: Изданiе книжнаго магазина А. Ф. Цинзерлинга. Невскiй пр., № 46 = Librairie A. Zinserling Perspective Nevsky 46, 1889. — С. 1. — 231, 166 с.
5. ↑ Энциклопедия конопли (Абака) Архивировано 31 августа 2009 года.

• Musa textilis // Ботанический словарь / сост. Н. И. Анненков. — СПб.: Тип. Имп. АН, 1878. — XXI + 645 с.
• Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986. — С. 7. — 831 с. — 100 000 экз.
• Абака // А — Ангоб. — М. : Советская энциклопедия, 1969. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 1).
• Вульф Е. В., Малеева О. Ф. Musa textilis Nee — Банан текстильный, Абака // Мировые ресурсы полезных растений: пищевые, кормовые, лекарственные и др. / отв. ред. Ф. Х. Бахтеев; БИН АН СССР. — Л.: Наука, 1969. — 566 с. — 7500 экз.